Іноцибе Патуйяра

? Іноцибе Патуйяра
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Гриби (Fungi) Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota) Підвідділ: Agaricomycotina Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes) Порядок: Агарикальні (Agaricales) Родина: Іноцибові (Inocybaceae) Рід: Іноцибе (Inocybe) Вид: Іноцибе Патуйяра
Біноміальна назва
Inocybe erubescens A.Blytt, 1905
Синоніми
Inocybe patouillardii Bres.
Посилання
Вікісховище: Inocybe erubescens EOL: 189366 MB: 247363 IF: 247363

Іноцибе Патуйяра (Inocybe patouillardii Bres.) — отруйний гриб з родини Inocybaceae. Місцеві назви — плютка Патуйяра.

Опис

Шапка 2—9 см у діаметрі, щільном'ясиста, тупоконусоподібна, згодом розпростерта, з горбом у центрі, спочатку біла, кремувата, пізніше нерівночервонувато-солом'яно-жовта, червоно-коричнювата, м'ясо-червона, волокниста, з часом радіально-тріщинувата. Пластинки червонувато-білуваті, пізніше оливково-коричнюваті, жовто-коричневі. Спори нерівнобічно-овальні (9)10-12(14) Х 5(6)-7,8 мкм, гладенькі. Ніжка 2-7(10) X 0,5—1,5(2) см; іноді зігнута, щільна, кольору шапки, місцями червонувата. М'якуш білий, при розрізуванні не змінюється або трохи червоніє лише в ніжці, з приємним запахом, неприємний на смак.

Поширення та місця існування

Росте у листяних лісах, на узліссях, галявинах, у парках, під дубом і липою, рідко; з травня по серпень. Поширений на Поліссі, у Лісостепу. Росте у травні — серпні.

Небезпека

Дуже небезпечний, отруйний гриб. Його іноді помилково збирають замість печериці або ковпака, від яких відрізняється формою шапки, відсутністю кільця на ніжці, світлим кольором пластинок. Містить отруйну речовину — мускарин.

Див. також

• Список видів роду іноцибе

Джерела

• Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
• Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 200–201.