Іридодіагностика — діагностика хвороб за змінами структури, кольору та рухливості райдужної оболонки ока.
Відповідно до уявлень іридодіагностів, цей метод діагностики оснований на знанні того, що кожний орган людського організму має рефлекторний зв'язок із певною ділянкою райдужної оболонки ока. І якщо якийсь орган або частина тіла «дають збій», очі відразу це відображають на ній. Саме за іридознаками — патологічними змінами на райдужній оболонці, що мають конкретну інтерпретацію, іридодіагност припускає характер патологічних змін в організмі. У Європі, включаючи Польщу, іридодіагностика як і раніше не є багато популярна.
Противники
Наукові дослідження, проведені методами доказової медицини, показали, що ймовірність правильно визначити діагноз за допомогою іридодіагностики не вище звичайної випадковості[джерело не вказане 809 днів]. У зв'язку з цим іридодіагностика скептиками часто розглядається як псевдонаука чи шарлатанство
Згідно з сучасними науковими даними, текстура райдужної оболонки ока є фенотиповою рисою і розвивається в ході внутріутробного розвитку, не зазнаючи змін після народження. Стабільність структури райдужної оболонки ока використовується як основа для біометричних методик ідентифікації особистості.
При цьому в березні 2021 року медики з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго (США) опублікували в журналі «EClinicalMedicine» статтю, в якій вказали на виявлений в сітківці ока біомаркер серцево-судинних захворювань на основі даних клінічних досліджень 13 940 осіб.