Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.
![](https://static-test.vrachi.name/img/default/tags.png)
Щириця лободовидна
Щириця лободовидна | |
---|---|
| |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
Родина: | Щирицеві (Amaranthaceae) |
Рід: | Щириця (Amaranthus) |
Вид: |
Щириця лободовидна (A. blitoides)
|
Біноміальна назва | |
Amaranthus blitoides | |
Синоніми | |
Amaranthus reverchonii (Uline & W.L.Bray) Kov. |
Щириця лободовидна, щириця лободова (Amaranthus blitoides S.Watson) — вид рослин з роду щириця (Amaranthus) родини амарантових (Amaranthaceae).
Зміст
Загальна біоморфологічна характеристика
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/93/Amaranthus_blitoides_BB-1913.png/200px-Amaranthus_blitoides_BB-1913.png)
Пізній ярий однорічник. Стебло здебільшого лежаче, від основи гіллясте, білувате, голе або коротко волосисте вгорі, досить густо облистяне, 15–50 см заввишки. Листя оберненояйцеподібне або лопатчате, до довгасто (обернено) ланцетоподібного; на верхівці здебільшого з тонким шипиком, до 1 мм завдовжки, до основи поступово звужене в черешок, по краю світло облямоване. Квітки зібрані в пазухи клубочками; приквітки ланцетні, коротші за оцвітину. Оцвітина чотиричленна (іноді на одній і тій самій рослині зустрічаються і квіти з оцвітиною з 5 листочків); у пильникових квіток листочки оцвітини яйцювато-ланцетні, коротко загострені, біля пестичних — довгасто-ланцетні, неоднакові за довжиною, біля основи з хрящуватим потовщенням. Плід — коробочка округло еліптична, коротша за найдовший листочок оцвітини (який має 2-2,5 мм завдовжки), що відкривається поперек здебільшого червонуватою кришечкою; насіння 1,3-1,5 мм завбільшки, округло-яйцювате, чорне, не сильно блискуче. Маса тисячі насінин 0,5-0,6 г. Максимальна плодючість однієї рослини до 700 тис. насінин. Насіння сходять з глибини не більше 8 см, зберігає схожість у ґрунті до 40 років. Сходи з'являються при мінімальній температурі 7-8 °С, оптимальній — 30-36 °С.
Поширення
Майже космополітичний вид. Активно розповсюджується всіма континентами.
Природний ареал
-
Північна Америка
- Субарктична Америка: США — Аляска
- Східна Канада: Нью-Брансвік, Ньюфаундленд, Нова Шотландія, Онтаріо, Острів Принца Едуарда, Квебек
- Західна Канада: Альберта, Британська Колумбія, Манітоба, Саскачеван
- Північний Схід США: Коннектикут, Індіана, Массачусетс, Мен, Мічиган, Нью-Гемпшир, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Огайо, Пенсільванія, Род-Айленд, Вермонт, Західна Вірджинія
- Північний Центр США: Іллінойс, Айова, Канзас, Міннесота, Міссурі, Небраска, Північна Дакота, Оклахома, Південна Дакота, Вісконсин
- Північний Захід США: Колорадо, Айдахо, Монтана, Орегон, Вашингтон, Вайомінг
- Південь США: Алабама, Арканзас, Делавер, Округ Колумбія, Флорида, Джорджія, Кентуккі, Луїзіана, Меріленд, Міссісіпі, Північна Кароліна, Південна Кароліна, Теннессі, Вірджинія
- Півнденний Центр США: Нью-Мексико, Техас
- Південний Захід США: Аризона, Каліфорнія, Невада, Юта
Інтродукція
Широко інтродукована в інших регіонах світу.
В Україні росте на полях, городах, при дорогах, вздовж залізничних колій, майже повсюдно, але більше в південних областях.
Екологія
Ксеромезофіт, не виносить затоплення. Найбільш рясний в степовій зоні, дуже рідкісний в тайговій зоні. Росте в долинах річок, на низовинах і в нижньогірському поясі, рідко в середньогірському.
Господарське значення
Засмічує посіви, особливо просапні, рідше інші культури, рудерально. У посівах рису ніколи не зустрічається. В зернових та інших культурах суцільної сівби — рідкісна рослина. Бур'ян, стійкий в просапних і городніх культурах, особливо зрошуваних.
Захисні заходи: пожнивне лущення, міжрядна обробка, хімічна прополка.
Особливістю насіння щириці є здатність проростати пізно весною або влітку після міжрядних обробітків.
Лікарське значення
Рослина містить сапоніни, алкалоїди, дубильні речовини. Листя використовуються зовнішньо при пухлинах.
Див. також
Література
- Веселовський І. В., Лисенко А. К., Манько Ю. П. Атлас — визначник бур'янів. — Київ: «Урожай», 1988. — 371 с.
- Никитин В. В. Сорные растения флоры СССР. Ленинград: Наука, 1983. 454 с.
- Флора СССР, т. 6. Ред. Шишкин Б. К. М.-Л.: АН СССР, 1936. 956 с.
- Ломоносова М. Н., Большаков Н. М., Красноборов И. М., Кашина Л. И., Турицина Н. Н., Гельтман Д. В., Шемберг М. П. Флора Сибири (в 14 томах). Том 5. Salicaceae — Amaranthaceae. Под ред. д-ра биол.наук, проф. Кроасноборова И. М., д-ра биол. наук Малышева Л. И. — Новосибирск, Наука. Сиб. отделение, 1992, 312 стр. ISBN 5-02-028894-2 (рос.)
- CIBA-GEIGY, Basel, Switzerland. 1974. The CIBA-GEIGY Weed Tables. (англ.)
- Correll, D. S. & M. C. Johnston. 1970. Manual of the vascular plants of Texas. (англ.)
- Costea, M. & F. J. Tardif. 2003. The biology of Canadian weeds. 126. Amaranthus albus L., A. blitoides S. Watson and A. blitum L. Canad. J. Pl. Sci. 83:1039-1065. (англ.)
- El-Hadidi, M. N. & M. S. Abdallah. 1980-. Flora of Egypt. (англ.)
- Erhardt, W. et al. 2008. Der große Zander: Enzyklopädie der Pflanzennamen. (нім.)
- FNA Editorial Committee. 1993-. Flora of North America. (англ.)
- Gleason, H. A. & A. Cronquist. 1991. Manual of vascular plants of northeastern United States and adjacent Canada, ed. 2. (англ.)
- Hickman, J. C., ed. 1993. The Jepson manual: higher plants of California. (англ.)
- Hitchcock, C. L. et al. 1955–1969. Vascular plants of the Pacific Northwest. [= A. graecizans L.]. (англ.)
- McGregor, R. L. et al. (The Great Plains Flora Association). 1986. Flora of the Great Plains. [= A. graecizans L.]. (англ.)
- Munro, D. B. Canadian poisonous plants information system (on-line resource). (англ.)
- Porcher, M. H. et al. Searchable World Wide Web Multilingual Multiscript Plant Name Database (MMPND) (on-line resource). (англ.)
- Scoggan, H. J. 1978–1979. The flora of Canada, 4 vol. [= A. graecizans L.]. (англ.)
- Standley, P. C. 1917. Amaranthaceae. 21(2):115 In: Britton, N. L. et al., eds. ser. 1; C. T. Rogerson, ed. ser. 2, North American flora ser. 1, 1905–1957; ser. 2, 1954–1972 21(2):115. (англ.)
- Steyermark, J. A. 1977. Flora of Missouri. [= A. graecizans L.]. (англ.)
- Terrell, E. E. et al. 1986. Agric. Handb. no. 505. (англ.)
- Tutin, T. G. et al., eds. 1993. Flora europaea, second edition. (англ.)
- Whitson, T. D. et al., eds. 1999. Weeds of the West, ed. 5. (англ.)
- Wu Zheng-yi & P. H. Raven et al., eds. 1994-. Flora of China (English edition). (англ.)
Джерела
- Бур'яни. Щириця лободовидна. Аграрний сектор України. Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 17.10.2014.
- Соколова Т. Д. Сорные растения. Amaranthus blitoides S. Wats. - Щирица жминдовидная. [Соколова Т. Д. Бур'яни. Amaranthus blitoides S. Wats. - Щириця лободовидна.]. Афонин А. Н.; Грин С. Л.; Дзюбенко Н. И.; Фролов А. Н. (ред.) Агроэкологический атлас России и сопредельных стран: экономически значимые растения, их вредители, болезни и сорные растения [Интернет-версия 2.0]. 2008 ((рос.)). Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 17.10.2014.
- Электронный каталог сосудистых растений Азиатской России [Електронний каталог судинних рослин Азіатської Росії]. Биоразнообразие животного и растительного мира Сибири ((рос.)). Электронная библиотека Сибирского отделения РАН. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 17.10.2014.
- Щирица жминдовидная - Amaranthus blitoides S. Wats. [Щириця лободовидна. - Amaranthus blitoides S. Wats.]. Траволекарь ((рос.)). Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 17.10.2014.
Посилання
- Щириця лободовидна // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 52.
- http://www.tropicos.org/Name/1100421 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
|