Палеоарктика, або Субарктичний (Палеарктичний) регіон — екозона (найбільша одиниця біогеографічного поділу Землі), відділ Голарктичної біогеографічної області. Деякі автори вважають Палеарктику самостійною біогеографічною областю. Лежить переважно у Східній півкулі, охоплює Європу, Азію на північ від Гімалаїв і Аравійського півострову та Північну Африку до південного краю пустелі Сахара. До нього відносяться і острови, розташовані поблизу позначених частин материків.
Палеарктику разом з Неарктикою (Північна Америка на північ від Мексики і Гренландія) часто об'єднують у Голарктичну екозону, що охоплює майже всю Північну півкулю. Точне визначення меж екозони, як і приналежність багатьох окремих регіонів Землі до того або іншого біогеографічного регіону, нерідко спірна.
Палеогеографія
Палеарктика виділилася у окрему екозону в епоху палеогену, коли тут розвинулися нові форми рослин і тварин.
Див. також
Джерела
Література
- (рос.) Штегман Б. К. Основы орнитологического деления Палеарктики // Фауна СССР. Птицы. — М.-Л., 1937. — Т. I. Выпуск 2. — С. 1-156.
Посилання
| |||||||||||||||||||||||||||||||