| |
| |
| Систематична назва (IUPAC) | |
| 4-гідрокси-N,N-диметил-триптамін | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | |
| Код ATC | ? |
| PubChem | |
| Хімічні дані | |
| Формула | C12H16N2O |
| Мол. маса | 204,27 г/моль |
| SMILES | & |
| Фізичні дані | |
| Т плавлення | 173–176 °C (343–349 °F) |
| Фармакокінетичні дані | |
| Біодоступність | ? |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіврозпаду | 2-3 години |
| Виділення | Нирки (з сечею) |
| Терапевтичні застереження | |
| Кат. вагітності |
? |
| Лег. статус |
Prohibited (S9) (AU) Schedule III (CA) Class A (UK) Schedule I (US) |
| Шляхи введення | перорально, IV |
Псилоцин — алкалоїд, похідне триптаміну. У природі разом з іншим алкалоїдом — псилоцибіном зустрічається у грибах роду Psilocybe. У організмі людини може утворюватись з псилоцибіну шляхом дефосфорилювання. Вперше виділений у 1959 році швейцарським хіміком Альбертом Хофманом та його асистентом Гансом Чертером. У дозах 0,1-0,2 мг/кг ваги має психоактивну дію, схожу на дію ЛСД. У чистому вигляді являє собою білі кристали. Розчиняється у спирті та розбавленій оцтовій кислоті. З реактивом Маркі дає зеленувато-буре забарвлення. Згідно з українським законодавством відноситься до психотропних речовин.
Посилання
- Псилоцин (рос.)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||