| Теофраст Парацельс | |
|---|---|
| нім. Philippus Aureolus Theophrastus Bombast von Hohenheim | |
| |
| Ім'я при народженні | нім. Philippus Aureolus Theophrastus Bombastus von Hohenheim |
| Псевдо | Paracelsus |
| Народився |
10 листопада 1493 Айнзідельн, Стара Швейцарська конфедерація |
| Помер |
24 вересня 1541(47 років) Зальцбург, Зальцбурзьке князівство-єпикопствоd, Священна Римська імперія |
| Поховання | |
| Країна | Швейцарія |
| Діяльність | лікар-письменник, астролог, астроном, отоларинголог, фармацевт, хімік, філософ, натураліст, лікар, письменник |
| Галузь | медицина, алхімія і астрологія |
| Alma mater | Феррарський університетd, Базельський університет і Віденський університет |
| Відомі учні | Lorentz Lutzd |
| Знання мов | латина і французька |
| Заклад | Базельський університет |
| Посада | професор |
| Конфесія | християнство |
| Батько | Wilhelm Bombast von Hohenheimd |
| Мати | NN |
| |
Парацельс (лат. Paracelsus), справжнє ім'я Філіп Ауреол Теофраст Бомбаст фон Гогенгайм (нім. von Hohenheim, 10 листопада 1493, Швіц, — 24 вересня 1541, Зальцбург) — лікар епохи Відродження, «перший професор хімії від створення світу» (О. І. Герцен). Його псевдонім означає «той, хто наблизився до Цельса, знаменитого римського філософа та лікаря I ст.»
Біографія
Народився у сім'ї лікаря, що походить зі старовинного, але збіднілого роду. Освіту одержав у Феррарі (Італія). Близько 1515 року одержав звання лікаря, був професором університету (1526) і міським лікарем у Базелі, багато подорожував по Європі. Різко виступав проти схоластичної медицини та сліпого шанування авторитету Галена, протиставляючи їм спостереження і досвід. Відхиляв вчення давніх про чотири соки людського тіла і вважав, що всі процеси, що відбуваються в організмі, — хімічні процеси. Вивчав лікувальну дію різних хімічних елементів і сполук; зблизивши хімію з медициною, Парацельс став одним із засновників ятрохімії. Виділяв ліки з рослин і застосовував їх у вигляді тинктур, екстрактів і еліксирів; розвинув нове на той час уявлення про дозування ліків, використовував мінеральні джерела для лікувальних цілей. Вказував на необхідність пошуків і застосування специфічних засобів проти окремих хвороб (наприклад, ртуті проти сифілісу). Погляди Парацельса і його практична діяльність не були вільні від середньовічної містики, релігії. Він створив вчення про «архея» — вищий духовний принцип, що регулює життєдіяльність організму.
Див. також
- 2239 Парацельс — астероїд, названий на честь науковця.
Література
- Парацельс // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 466. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Проскуряков В. М., Парацельс, М., 1935.
- Володарский В. М. Образ природы в творчестве Парацельса // Природа в культуре Возрождения. М., 1992.
Посилання
- ПАРАЦЕЛЬС [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- Парацельс // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1297. — 1000 екз.
| ||||||||||||||||||||||
