| Абрус молитовний | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
|
Abrus precatorius L., 1767 | ||||||||||||||||||||||
|
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Абрус молитовний (Abrus precatorius) — вид роду абрус, рослина родини бобові (Fabaceae), дико виростає в Індії і культивується в тропіках обох півкуль. Отруйна рослина.
Біологічний опис
В'юнка деревоподібна ліана зі складними парноперистим листям.
Квітки дрібні блідо-рожеві, зібрані в китиці.
Плід — сплощений біб. Усередині боба міститься чотири — шість насінин характерного кіноварно-червоного кольору з чорною плямою на вузькому кінці.
Хімічний склад
Насіння сильно отруйні, вони містять білковий фітотоксіни абрін. Їх потрапляння в шлунок може викликати важкий гастроентерит і зневоднення. Настій насіння при контакті може привести до погіршення якості зору.
Корінь містить гліциризинову кислоту, яка обумовлює його приторно-солодкий смак. Її солі солодше цукру в 100 разів.
Використання
Корінь абрусу молитовного іноді називають індійською лакрицею і застосовують замість солодкового кореня.
Раніше з насіння робили чотки, у зв'язку з чим рослину називають «молитовною».