Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.
Антоцеротовидні
Антоцеротовидні | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Phaeoceros laevis (L.) Prosk.
| ||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||
| ||||||||||
Класи і порядки
| ||||||||||
Синоніми | ||||||||||
Anthocerotae | ||||||||||
Посилання
| ||||||||||
|
Антоцеротофіти, антоцеротоподібні, антоцеротовидні — відділ мохоподібних. Іноді розглядається як клас відділу мохоподібних (Anthocerotopsida) (застаріла систематика).
Це сланеві рослини, які мають дихотомічно розгалужений і просто побудований пластинчастий талом у вигляді розетки діаметром 1-3 см. Клітини слані майже всі однакові, тобто не диференційовані на окремі тканини і органи. Вони містять здебільшого по одному пластинчатому хлоропласту з піреноїдом. Це ознака примітивної будови. Гаметофіт двостатевий, з антеридіями і архегоніями, зануреними в тіло талома. Ризоїди гладкостінні. Спорофіт представлений спорогоном, що складається з довгої стручкоподібної коробочки, яка розкривається згори донизу двома поздовжніми щілинами, і бульбоподібного присоска. Спорогон має довжину від кількох міліметрів до 13 см, зелений, з хлоропластами, здатний до самостійного живлення. В епідермісі спорогону є типові продихи з двома замикаючими клітинами. Над присоском міститься зона меристематичної тканини, клітини якої, постійно ділячись, зумовлюють інтеркалярний ріст спорогону в довжину. Всередині спорогону є довга неплідна колонка, оточена зверху та з боків спорогенною тканиною, з клітин якої утворюються спори зі спірально потовщеними одно- або багатоклітинними елатерами. Спори довший час залишаються в тетрадах. При проростанні спор утворюється коротка нитчаста протонема з однієї або трьох клітин.
Антоцеротоподібні — піонерні рослини при заселенні оголеного вологого ґрунту.
Філогенія
Недавні дослідження молекулярних, ультраструктурних і морфологічні даних дали нову класифікацію антоцеротоподібних:
Порядок Leiosporocerotales
Порядок Anthocerotales
Порядок Notothyladales
Порядок Phymatocerotales
Порядок Dendrocerotales
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
В даний час філогенія і склад Anthocerotophyta може переглядатись. |
Джерела
- Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — Київ : Фітосоціоцентр, 2001. — С. 129–130. — 500 прим. — ISBN 966-7459-80-2.
- Зеров Д. К. Флора печіночних і сфагнових мохів України.- Київ: Наукова думка, 1964. — 355 с.
- Бойко М. Ф. Українські назви мохоподібних // Чорноморський ботанічний журнал, 2015, 11, № 2: 178—216.
- Boiko M. F. (2014). The second checklist of bryobionta of Ukraine. Чорноморський ботанічний журнал, (10,№. 4), 426—487.
|