Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.
Жовчний міхур
Жовчний міхур | |
---|---|
Жовчний міхур
| |
Деталі | |
Система | Травна система |
Артерія | a. cystica |
Вена | v. cystica |
Нерв | Блукаючий нерв |
Ідентифікатори | |
Латина | Vesica biliaris, vesica fellea |
MeSH | D005704 |
TA98 | A05.8.02.001 |
TA2 | 3081 |
FMA | 7202 |
Анатомічна термінологія |
Жо́вчний міху́р[джерело?] (ЖМ, лат. vesica biliaris) — це тонкостінний орган травної системи, що є резервуаром жовчі, яка надходить по загальній печінковій та міхуровій протоках, і виробляється печінкою (вихід жовчі з печінки у цей час заблокований завдяки скороченню м'яза замикача спільної жовчної протоки). Жовчний міхур має форму видовженого мішка, завдовжки 8-12 см, завширшки — 3-5 см і вміщає 40-70 мл жовчі.
Зміст
Анатомія
Розрізняють:
- дно ЖМ — найбільш розширена, потовщена, заокруглена частина, спрямована вперед, до нижнього краю печінки, вона дещо висувається з-під цього краю
- тіло ЖМ — має циліндричну форму
- шийка ЖМ — вузька частина міхура, яка поступово переходить в міхурову протоку, яка йде вниз між шарами очеревини, що утворюють печінково-дванадцятипалокишкову зв'язку і, злившись із загальною печінковою протокою, утворює спільну жовчну протоку, яка відкривається на верхівці великого сосочка дванадцятипалої кишки. Вона оточена м'язом-замикачем спільної жовчної протоки, або м'язом Окснера
Хірургічна анатомія
Під час травлення жовч під певним тиском міхура, що скорочується, витікає з ЖМ по міхуровій протоці у дванадцятипалу кишку. Хірурги виділяють чотири відділи спільної жовчної протоки:
- перший розташований у товщі дванадцятипалокишкової зв'язки над дванадцятипалою кишкою
- другий проходить позаду від верхньої частини дванадцятипалої кишки
- третій проходить через паренхіму головки підшлункової залози
- четвертий розміщений у межах присередньої стінки низхідної частини дванадцятипалої кишки в товщі поздовжньої складки дванадцятипалої кишки і відкривається на великому сосочку дванадцятипалої кишки
Після злиття спільної жовчної протоки з протокою підшлункової залози утворюються розширення — печінково-підшлункова ампула, оточена м'язом — замикачем ампули, який ще називають сфінктером Одді.
Гістологія
Стінка ЖМ побудована з:
- слизової оболонки — утворює численні складки і крипти. При розтягненні міхура поверхня його слизової оболонки згладжується. Одношаровий призматичний епітелій з облямівкою, який вкриває слизову оболонку, представлений високими призматичними епітеліоцитами з облямівкою, келихоподібними клітинами та базальними холангіоцитами. У власній пластинці слизової оболонки в ділянці шийки міхура залягають кінцеві секреторні відділи альвеолярно-трубчастих залоз. Епітелій слизової оболонки всмоктує воду та інші речовини жовчі, тому міхурова жовч має густішу консистенцію та темніший колір порівняно з тією, що надходить безпосередньо з печінки
- м'язової оболонки, що складається із пучків гладеньких міоцитів, які розташовані у вигляді мережі з переважно циркулярною орієнтацією. У ділянці шийки міхура м'язові елементи утворюють сфінктер
- адвентиційної оболонки, що побудована зі щільної волокнистої сполучної тканини, в якій міститься багато товстих еластичних волокон. Вона вкриває ЖМ у місці прикріплення його до печінки. зі сторони черевної порожнини ЖМ вкритий серозною оболонкою
Див. також
Джерела та література
- Гістологія з основами гістологічної техніки / За редакцією В. П. Пішака. Підручник. — Київ: КОНДОР, 2008. — 400 с. ISBN 978-966-351-128-3 (С.?)
- Анатомія людини: У 2 т. — К.: Здоров'я, 2005. — Т. 2. — 372 с. ISBN 5-311-01342-7 (С.?)