Мы используем файлы cookie.
Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.

Скополамін

Подписчиков: 0, рейтинг: 0
Скополамін
L-Scopolamin.svg
Scopolamine3DanBS.gif
Систематична назва (IUPAC)
(–)-(S)-3-гідрокси-2-фенілпропіонова кислота (1R,2R,4S,7S,9S)-9-метил-3-окса-9-азатрицикло[3.3.1.02,4]нон-7-їл естер
Ідентифікатори
Номер CAS 51-34-3
Код ATC A04AD01
PubChem 5184
DrugBank DB00747
Хімічні дані
Формула C17H21NO4 
Мол. маса 303.353 g/mol
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність 0.13-8% (Oral), 3% (Rectal)
Метаболізм печінка
Період напіврозпаду 4.5 годин
Виділення нирки
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

B2(AU) C(США)

Лег. статус
Шляхи введення трансдермально, орально, підшкірно, внутрішньовенно, під язика, ректально, букально трансмукозально, внутрішньом'язово, офтальмологічно

Скополамін — тропановий алкалоїд, є антагоністом мускаринових рецепторів[джерело?].

У медицині використовується у препараті Аерон, як протиблювотний засіб. Застосовується для запобігання морській хворобі, при нудоті і блюванні вагітних тощо.[джерело?]

Цікаві факти

Скополамін використовувався для отримання інформації, коли звичайні тортури не допомагали[джерело?].

У 1922 місцевий акушер Далласа, доктор Хаус (Dr. Robert House) виявив, що скополамін може допомогти при допиті підозрюваних. Його експеримент привернув увагу громадськості і з тих пір наркотик стали називати «Сироватка правди»[джерело?].

У поєднанні з деякими іншими препаратами, скополамін служить антидепресантом для людей, які страждають депресією.

Скополамін у поєднанні з деякими іншими препаратами застосовується при лікуванні астронавтів і людей, що проходять навчання за подібними програмами, щоб запобігти нудоті та блюванню.

Джерела

Література

  • Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9. - С.406
  • Фармакологія: підручник / І.В. Нековаль, Т.В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», 2011.— 520 с. ISBN 978-617-505-147-4 (С.?)



Новое сообщение