Терап́ія (синонім: лікування) — процес, бажаною (але не завжди досяжною) метою якого є полегшення, зняття чи усунення симптомів (компенсація, купірування) і проявів того чи іншого захворювання, патологічного стану чи іншого порушення життєдіяльності, нормалізація порушених процесів життєдіяльності і одужання, відновлення здоров'я (санація). Часто під поняттям «терапія» розуміють застосування не хірургічних лікувальних засобів. У медичному жаргоні також «терапія» — все те, що стосується внутрішніх хвороб.
Як правило процес лікування стосовно хворого проводить кваліфікований лікар певної спеціалізації залежно від конкретного захворювання.
Терапевтичні підходи
- Етіотропна терапія спрямована на усунення причини захворювання (наприклад, антибактеріальна терапія при інфекційних захворюваннях).
- Патогенетична терапія спрямована на механізми розвитку захворювання, її застосовують, зокрема, при відсутності ефективної етіотропної терапії (наприклад, замісна терапія інсуліном при цукровому діабеті у зв'язку з недостатньою продукцією цього гормону підшлунковою залозою).
- Симптоматична (паліативна) терапія — її застосовують для усунення окремих симптомів захворювання (наприклад, застосування анальгетиків при болю, жарознижувальних при високій гарячці) на додаток до етіотропної та патогенетичної терапії.
Консервативне (нехірургічне) лікування (власне, терапія) здійснюють хімічними, фізичними та біологічними методами.
До хімічних та біологічних методів відносять фармакотерапію, хімієтерапію, фітотерапію, імунотерапію та фаготерапію.
До фізичних консервативних методів лікування відносять фізіотерапію, масаж та лікувальну фізкультуру, гідротерапію. Фізіотерапевтичні методи містять у собі вплив на організм за допомогою електромагнітних та звукових випромінень (УВЧ-терапія, магнітотерапія, електрофорез, лазеротерапія, рентгенотерапія та ін.).
Консервативне лікування
Консервативне (нехірургічне) лікування (власне, терапія) здійснюється хімічними, фізичними та біологічними методами.
Хімічні та біологічні методи
Хімічні та біологічні методи є основними консервативними способами впливу на хворий організм. До їх числа відносяться фармакотерапія і хімієтерапія, фітотерапія, імунотерапія і фаготерапія.
Фізичні методи
До фізичних консервативних методів лікування відносять фізіотерапію, масаж та лікувальну фізкультуру, гідротерапію. У більшості випадків ці методи є допоміжними. Фізіотерапевтичні методи включають в себе впливу на організм за допомогою електромагнітних та звукових випромінювань (УВЧ-терапія, магнітотерапія, електрофорез, лазеротерапія, рентгенотерапія, тощо)
Хірургічне лікування
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Хірургічна операція.
Хірургічне лікування формально виходить за рамки внутрішньої медицини (терапії). Застосовується в разі неможливості або низької ефективності консервативного лікування.
Однак, терапію не можна логічно протиставляти хірургії, оскільки хірургічне втручання це окремий випадок лікування (терапії), який повинен застосовуватися тоді, коли це необхідно з точки зору терапевтичної програми.
Див. також
Джерела
- Внутрішня медицина: терапія: підручник / Н. М. Середюк, О. С. Стасишин, І. П. Вакалюк [та ін.]. — 4-те вид., виправлене. — К. : Медицина, 2013. — 686 с. ISBN 978-617-505-249-5
- Факультетська терапія: Друге вид.: Підручник / В. М. Хворостінка, Т. А. Моїсеєнко, Л. В. Журавльова. За ред.
В. М. Хворостінки.– Х.: Факт, 2003. — 888 с.
- М. С. Расін. Внутрішні хвороби. — Полтава: Форміка, 2002. — 345 с. ISBN 966-95815-7-5
Посилання
|
