Жіноче здоров'я

Частина серії
Жіноче здоров'я
Стать Гінекологічний огляд Репродуктивна система Клітор Печеристе тіло Ерекція клітора Цибулини клітора Кліторизм Кліторомегалія Вульва Великі статеві губи Малі статеві губи Вуздечка статевих губ Парауретральні залози Бартолінові залози Вульвіт Вагіна Переддвер'я вагіни Вагінальне склепіння Вагінальна мікрофлора Вагінальні виділення Вагінальна лубрикація Білі Вагініти Шийка матки Цервікальний слиз Рак ВПЛ ПАП-тест вакцина Кольпоскопія Цервіцит Матка Рак Гістероскопія Ендометрій Ендометріоз Гіперплазія ендометрію Рак Фаллопієві труби Яєчник Яйцеклітина Жовте тіло Придатки яєчника Кіста яєчника Рак Молочна залоза Груди Телархе Сосок Ареола Залози Монгомері кіста Мамографія КТЛМ Рак молочної залози Гемангіома здоров'я хвороби Гінекологічні захворювання Менструальний цикл Статеве дозрівання Овуляція Менархе Менструація Гігієна Тампони СТШ Прокладки Менструальна чаша Менструальні розлади ПМС ПДР психоз Дисменорея Аменорея Менорагія Метрорагія Менопауза Гормоно-замісна терапія
Сексуальність Згода на секс Вік сексуальної згоди ХПСШ Безпечний секс ВІЛ СНІД Сифіліс Гепатит C Гепатит B Гонорея Цитомегаловірус ВПЛ вакцина Трихомоноз Уреаплазмоз Гарднерельоз (бактеріальний вагіноз) Хламідіоз Герпес Запалення геніталій Контрацепція Індекс Перля Контроль фертильності Поширеність контрацепції Контрацептивна безпека Презерватив Вазектомія Стерилізація жіноча примусова Матковий ковпачок Діафрагма Спіралі КОК Екстрена контрацепція Сексуальне здоров'я Сексуальна орієнтація Лесбійство Ерогенні зони Секс між жінками та їх здоров'я Цикл сексуальних реакцій Прелюдія Кунілінгус Вагінальний секс Статевий акт Оргазм Знижене бажання Розлад збудження Аноргазмія Вагінізм Диспареунія Вульводинія Трансчоловік
Репродукція Планування сім'ї Бездітність Чайлдфрі Підліткова вагітність Небажана вагітність Батьківство Відповідальне Безпліддя Допоміжна репродуктивна технологія Штучне запліднення Сурогатне материнство Вагітність Перебіг вагітності у людини Акушерство Жіноча консультація Плацента Амніоцентез Ускладнення вагітності Позаматкова вагітність Гестоз Блювота Акушерська кровотеча Діабет вагітності Гіпертонія вагітності Прееклампсія Еклампсія Істміко-цервікальна недостатність Резус-конфлікт Викидень Материнська смертність Аборти Медикаментозний аборт Вакуум-аспірація Небезпечні аборти Абортний туризм Пологи Перейми Ускладнені пологи Передчасні множинні затяжні Окситоцин Кесарів розтин Затримка плаценти Акушерська фістула Мертвонародження Післяпологовий період Лохії Післяпологові ускладнення Пологова гарячка Післяпологова депресія ПТСР інші психічні розлади Лактація надмірна Грудне вигодовування Лактостаз Мастит Мастоптоз
Нерепродуктивне здоров'я Незаразні хвороби Целюліт Анемія Автоімунні захворювання Тиреоїдит Хашимото Рак легені Серцево-судинні захворювання Синдром Єнтл Деменція Хвороба Альцгеймера Остеопороз Перелом шийки стегна Інфекція сечових шляхів Цистит Нетримання сечі Психічне здоров'я Харчові розлади Анорексія Булімія Депресія велика післяпологова ПТСР Тривога Невроз Тривожний невроз
Фактори Насильство проти жінок Феміцид Селективні аборти Вбивства честі Спалювання наречених Саті Калічення вульви Кліторідектомія Інфібуляція Домашнє насильство з боку партнера Обливання кислотою Аб'юзивні стосунки Психологічне насильство Сексуальне насильство у ПАР проти корінних американок Статеві злочини з використанням наркотиків Зґвалтування Корекційне зґвалтування Сухий секс Торгівля людьми Примусові шлюби дитячі Проституція дитяча Дискримінація жінок Сексизм в освіті у мас-медіа Соціальні чинники здоров'я Фемінізація бідності Незахищеність Неоплачувана робота Гендерний розрив в оплаті праці Скляна стеля Гендерна нерівність у здоров'ї в охороні здоров'я Культура зґвалтування міфи про зґвалтування Сексуальна об'єктивація Порнографія Рух проти абортів Мізогінія у масмедіа
Захист ООН-Жінки Репродуктивні права та справедливість Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок Декларація про усунення насильства проти жінок Шведська модель протидії проституції Стамбульська конвенція Міжнародний день жінок та дівчаток Фемінізм Сексуальна освіта Вік сексуальної згоди Контрацепція Рух за право на аборт Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами Бодипозитив Права жінок Жіночий емпавермент Гендерна рівність
Портал Проєкт Стиль
п о р

Здоров'я жінок (англ. Women's health) — стан фізичного, психічного та соціального добробуту, а не просто відсутність захворювань чи вад здоров'яжінок та дівчат, численні аспекти котрого, а також досвід здоров'я та хвороб відрізняється від чоловічого через соціальні та біологічні причини. Здоров'я жінок ширше за репродуктивне, адже, крім проблем менструальності й менопаузи, раків репродуктивної системи, ризиків вагітності, побічних дій контрацепції, небезпечних абортів та пологів, жінки мають більше хронічних проблем нерепродуктивного здоров'я (як-от раки, серцево-судинні та психічні розлади, діабет, анемія, остеопороз, хвороба Альцгеймера, автоімунні порушення). Сучасні вчені (з 2020-х) замість «жіночого здоров'я» надають перевагу терміну «здоров'я жінок», що описує загальний стан здоров'я жінок та дівчат. За даними ВООЗ, надмірний акцент на репродуктивному здоров'ї став основним бар'єром на шляху забезпечення доступу до якісної медичної допомоги для всіх жінок.

За висновками ВООЗ, хоча біологія позначається на здоров'ї жінок, на нього значніше впливають соціальні фактори, такі як глобальна гендерна нерівність, фемінізація бідності, зайнятість та неоплачувана хатня робота, насильство проти жінок, гендерні стереотипи (як-от менструальні табу, традиції цноти) та мізогінні культурні практики (калічення вульви, сухий секс, примусове годування наречених), особливо в країнах, що розвиваються.

Попри те, що нині в розвинених країнах жінки живуть довше за чоловіків, у багатьох галузях медицини розвинених країн жінки та дівчата досі стикаються з більш ранніми та важчими захворюваннями з гіршими наслідками, ніж чоловіки. Жіноче здоров'я описане в медицині як «клаптикова ковдра із прогалинами». Проблеми здоров'я жінок також стосуються медичних ситуацій, пов'язаних не з біологією жінок, а з гендерною нерівністю, такими як дискримінація в доступі до медичного лікування. Здоров'я жінок викликає особливе занепокоєння через широку їх дискримінацію у світі, що позбавляє жінок та дівчат добробуту.

Насильство проти жінок, зокрема репродуктивне, сексуальне та домашнє, варіює від феміциду (селективні аборти, убивства честі) до репродуктивного тиску (див. Кримінальний аборт). Деякі практики є чи були традиційними (каро-карі, смерть за посаг, інфібуляція, бинтування ніг) або й інституціоналізованими (примусова стерилізація). Побічні ефекти та ускладнення контрацепції, небажана вагітність, зґвалтування, боротьба за доступ до абортів, кримінальні аборти створюють для жінок та дівчат значні ризики.

Загалом жінки більше потребують охорони здоров'я і водночас мають до неї гірший доступ, ніж чоловіки. Історично недопредставлені у соціальній та економічній владі, що обмежує їхній доступ до життєвих потреб, зокрема до розробки програм профілактики, контрацепції, захисту та стандартів, жінки також недостатньо репрезентовані у наукових дослідженнях, що стримує прогрес у цьому питанні.

Питання здоров'я жінок піднімаються феміністичним рухом, особливо там, де йдеться про захист від насильства та репродуктивне здоров'я та права. Міжнародний фемрух відповідає за більшу частину прийняття порядку денного для поліпшення жіночого здоров'я. У 2015 році ВООЗ визначила 10 основних питань жіночого здоров'я: рак, репродуктивне здоров'я, здоров'я матері, вірус імунодефіциту людини, інфекції, що передаються статевим шляхом, насильство проти жінок, психічне здоров'я, неінфекційні хвороби, юність та старіння.

Стислий огляд

Навіть у розвинених країнах вагітність та пологи є значним ризиком для жінок: материнська смертність становить понад 250 000 смертей на рік (з великим розривом між країнами, що розвиваються, та розвинутими). При цьому супутня патологія нерепродуктивних захворювань, таких як серцево-судинні, сприяє смертності та захворюваності, зокрема, на гестоз. Хвороби, що передаються статевим шляхом, мають серйозні наслідки для жінок та немовлят: передавання мати-дитина призводить до мертвонародження та смертності новонароджених, а запальні захворювання жіночих геніталій — до безпліддя. Побічні ефекти та ускладнення контрацепції, небажана вагітність, зґвалтування, боротьба за доступ до абортів, кримінальні аборти та інші форми насильства проти жінок створюють для жінок та дівчат значні ризики.

Хоча показники провідних причин смерті: серцево-судинних захворювань, раку та хвороб легенів однакові за статтю, жінки мають відмінний від чоловічого досвід. Рак легенів як причина смертності обігнав інші типи раку у жінок, другим є рак молочної залози, рак прямої кишки, яєчників, матки та шийки матки. Хоча куріння є основною причиною раку легенів, серед жінок, що не палять, ризик його розвитку втричі більший, ніж серед чоловіків, що не палять. Рак молочної залози залишається найпоширенішим видом раку серед жінок у розвинених країнах і є одним із найважливіших хронічних захворювань жінок. Рак шийки матки залишається одним із найрозповсюджених раків у країнах, що розвиваються, хоча вакцина проти ВПЛ разом із диспансеризацією можуть обмежувати рак шийки.

Важливою перешкодою на шляху до покращення здоров'я жінок є недостатня репрезентація питань здоров'я жінок у наукових дослідженнях, зокрема, виключення жінок з клінічних досліджень. Багато препаратів, які призначають жінкам, ніколи не тестувались для жінок репродуктивного віку, а також існує відносна нестача основних досліджень жіночого здоров'я. Самок також часто виключають із клінічних досліджень. Найжорсткіша дискримінація в доступі до участі в дослідженнях для вагітних жінок. Це становить загрозу для застосування доказової медицини серед жінок і компрометує надання допомоги як жінкам, так і чоловікам.

Низка медичних спільнот, серед яких Товариство досліджень жіночого здоров'я в США, підтримують ширше визначення замість специфічних для жіночої анатомії тем, включаючи сфери, де існують біологічні відмінності між жінками та чоловіками.

Гендерні відмінності та реакції на лікування у багатьох сферах здоров'я особливо важливі. Значна частина доступної інформації надходить із розвинутих країн, від яких країни, що розвиваються, значно різняться роллю жінок та станом їх здоров'я.

Рівні смертності та тривалість життя

Тривалість життя жінок більша за чоловічу, а рівень смертності нижчий протягом усього життя, незалежно від раси та регіону, через рідшу ризиковану поведінку (куріння, алкоголь та наркотики, акуратне водіння, менше виробничих травм, регулярні медичні скринінги).

Однак історично жінки помирали частіше, головним чином при пологах. У розвинутих країнах розрив зменшився після промислової революції. Основна різниця середньої тривалості життя жінок між розвиненими країнами та тими, що розвиваються, досі пролягає у репродуктивному віці. Якщо жінка переживає цей період, відмінності стають менш помітними, оскільки в подальшому житті неінфекційні хвороби стають основними причинами смерті жінок у всьому світі, при цьому смертність від серцево-судинних захворювань становить 45 % жінок старшого віку, потім рак (15 %) та захворювання легенів (10 %). Це створює додаткове навантаження на ресурси країн, що розвиваються.

Провідні причини смерті в США для чоловіків та жінок схожі — на хвороби серця припадає чверть усіх смертей, потім рак, захворювання легенів та інсульт. Жінки рідше гинуть від ненавмисних травм та самогубств, проте частіше від деменції. Зміна способу життя та культурні чинники, які сприяють зростанню розміру тіла, сприяють зростанню проблем із ожирінням та діабетом серед жінок, збільшують ризики серцево-судинних захворювань та інших неінфекційних хвороб.

Соціально маргіналізовані жінки частіше за немаргіналізованих помирають у молодшому віці. Жінки з наркозалежністю, бездомні, проституйовані та/або ув'язнені живуть значно менше за інших жінок. У будь-якому віці жінки в цих стигматизованих групах помирають приблизно в 10-13 разів частіше, ніж інші жінки того ж віку.

Фактори

Здоров'я жінок залежить від глобальних соціальних факторів. ВООЗ соціальною детермінантою здоров'я визначає гендер. Хоча біологія позначається на здоров'ї жінок, на них значніше впливають соціальні умови, такі як глобальна гендерна нерівність, насильство проти жінок, фемінізація бідності, зайнятість та неоплачувана репродуктивна робота, а також гендерні стереотипи та мізогінні культурні практики.

Гендерна нерівність та стереотипи

Зазвичай жінки мають недостатні економічні, соціальні статус та владу, що зменшує їх доступ до життєвих потреб, зокрема охорони здоров'я, попри нещодавні покращення в західних країнах.Гендерний розрив у здоров'ї ще гостріший у країнах, що розвиваються.

Жінки протягом всього життя стикаються з питаннями, пов'язаних не тільки зі сферою гінекології, при цьому жінки та дівчатка недопредставлені в клінічних дослідженнях, зокрема, у дослідженнях ефективності медичних препаратів.

Попри успіхи у доступі до медичної допомоги, жінок дискримінують в її отриманні: цей процес Айріс Янг назвала «внутрішньою ізоляцією», на відміну від «зовнішньої ізоляції».

Відмінностями в поведінці жінки знижують ряд ризиків для себе, зокрема: менше за чоловіків ризикують, менше споживають тютюну, алкоголю та наркотиків, зменшуючи ризик смертності від супутніх захворювань, включаючи рак легенів, туберкульоз та цироз. Інші фактори ризику, які є нижчими для жінок, включають аварії на транспортних засобах. Жінки мають менше виробничих травм, хоча це, ймовірно, може змінитися, як і ризик травм чи смерті на війні. Рівень самогубств серед жінок нижчий.

Соціальний погляд на здоров'я у поєднанні з визнанням того, що стать є соціальною детермінантою здоров'я, привів до створення першого Центру охорони здоров'я жінок імені Лейхгардта (1974, Австралія), що став прикладом підходу до охорони здоров'я жінок та до надання послуг у цій галузі.

Біологічні фактори

На додаток до гендерної нерівності, особливі хвороботворчі процеси, однозначно пов'язані з жіночою статтю, створюють специфічні проблеми як у профілактиці, так і в охороні здоров'я, центрованих на чоловіках. Жінки та чоловіки відрізняються хромосомним складом, білковими генетичними продуктами, геномним імпринтингом, експресією генів, сигнальними шляхами та гормональним середовищем. Все це вимагає обережності при екстраполяції інформації, отриманої від біомаркерів від чоловіків, до жінок. Дослідження демонструють значні біологічні відмінності між статями у рівнях сприйнятливості, симптомах та реакції на лікування у багатьох основних галузях здоров'я.

• Наприклад, через гомеостаз жінки чутливіші до коливань температури, в середньому температура їх тіла нижча.
• Хвороби серця, остеопороз, рак, депресія та деменція проявляються у жінок інакше, ніж у чоловіків.
• Жінки метаболізують багато препаратів, наприклад, ліки від депресії, інакше, ніж чоловіки.
• Жінки більше схильні до інфекцій сечових шляхів.

Жінки особливо вразливі в молодому та літньому віці: молоді жінки та підлітки змушені переживати ризики сексуального насильства, вагітності та підпільних абортів, а жінкам літнього віку часто бракує ресурсів, порівняно з чоловіками-однолітками, на додаток вони ризикують мати деменцію, зіткнутись із жорстоким поводженням та, як правило, погано почуваються.

Сексуальна освіта

Проблеми репродуктивного та сексуального здоров'я жінок потребують системної сексуальної освіти, щоб безпечно інформувати усіх людей про статеве дозрівання, жіночу анатомію та фізіологію, жіночу сексуальність, меструальність та менопаузу, безпечний секс, інфекції, що передаються статевим шляхом, культуру згоди, контрацепцію, вагітність, пологи та їх ускладнення, гінекологічні захворювання, зокрема, репродуктивні раки.

Дослідження жінок у медицині

Феміністки США 1980-х років привернули увагу до відносної нестачі основних досліджень жіночого здоров'я.

У відповідь на це Національний інститут охорони здоров'я створив Управління досліджень здоров'я жінок (ORWH) у 1990 р. для усунення несправедливості. Наступним етапом було конкретне фінансування широкомасштабних епідеміологічних досліджень та клінічних випробувань, зосереджених на здоров'ї жінок, таких як Ініціатива жіночого здоров'я (1991), найбільше дослідження профілактики захворювань, проведене в США. Її роль полягала у вивченні основних причин смерті, інвалідності та слабкості у літніх жінок. Дослідження є пріоритетними з точки зору покращення здоров'я жінок. Потреби досліджень охоплюють захворювання, притаманні лише жінкам, більш серйозні у жінок та такі, що відрізняються за факторами ризику у жінок. Баланс статі в дослідженнях повинен бути дотриманий належним чином, щоби дозволити аналіз, який виявить взаємодію між статтю та іншими факторами. Однак був досягнутий поступ у розлогих дослідженнях, таких як WHI, і в 2006 році Товариство досліджень жіночого здоров'я заснувало Організацію з вивчення статевих відмінностей та журнал Biology of Sex Differences для подальшого вивчення статевих відмінностей.

Жінки в клінічних дослідженнях

Зміни в способі досліджень після Нюрнберзького процесу (1946) призвели до захисту груп, які вважали вразливими. Жінок розглядали такими через цінність їх репродуктивної функції. Це призвело до виключення жінок з клінічних випробувань. В 1977 році у відповідь на трагедії, спричинені талідомідом та діетилстильбестролом, Управління з контролю за продуктами та ліками США заборонило вагітним жінкам брати участь у клінічній терапії на ранніх стадіях випробувань. На практиці заборону часто застосовувалася дуже широко, щоб виключити всіх жінок. Жінок, принаймні репродуктивного віку, також визнали непридатними для досліджень через гормональні зміни під час менструального циклу.

Однак дослідження продемонстрували значні біологічні відмінності між статями у рівнях сприйнятливості, симптомах та реакції на лікування у багатьох основних галузях здоров'я, зокрема в захворюваннях серця та деяких видах раку. Це становить загрозу для застосування доказової медицини серед жінок і компрометує надання допомоги як жінкам, так і чоловікам.

Зростаюча увага до прав жінок у США 1980-х зосереджувалась на тому, що багато препаратів, що призначають жінкам, насправді ніколи не тестувались для жінок репродуктивного віку. У 1993 р. Закон про активізацію національного інституту охорони здоров'я офіційно змінив політику США, вимагаючи включення жінок до клінічних випробувань ІІІ фази, що фінансуються NIH, кількість жінках у дослідженнях зросла.

Попри цей прогрес, жінки досі представлені недостатньо. У 2006 р. жінки становили менше 25 % учасниць клінічних випробувань, опублікованих у 2004 р. Подальше дослідження тих самих авторів через 5 років виявило мало доказів поліпшень. Інше дослідження виявило, що в клінічних випробуваннях із захворюваннями серця брало участь 10–47 % жінок, незважаючи на поширеність серцевих захворювань серед жінок. Рак легенів є основною причиною смерті від раку серед жінок, але хоча кількість жінок, які беруть участь у дослідженнях раку легенів, зростає, вони все ще мають набагато меншу ймовірність бути зарахованими, ніж чоловіки.

Однією з проблем оцінки прогресу в цій галузі є кількість клінічних досліджень, які або не повідомляють про стать суб'єктів, або не мають статистичної сили для виявлення гендерних відмінностей. Ці проблеми все ще були у 2014 році, і ще більше ускладнилися тим фактом, що більшість досліджень на тваринах також виключають самок або не враховують відмінності у статі. Наприклад, попри більшу частоту депресії серед жінок, менше половини досліджень на тваринах використовують самиць. Отже, низка фінансових установ та наукових журналів просять вчених чітко розглянути питання статі у своїх дослідженнях. Пропонується, щоб наукові журнали вимагали документування вимог до статі під час звітування про підсумки досліджень на тваринах. Вони також припускають, що роль медичних організацій полягає в тому, щоби заохочувати жінок брати участь у клінічних дослідженнях.

Пов'язаною проблемою є включення вагітних жінок у клінічні дослідження. Оскільки інші хвороби можуть існувати одночасно з вагітністю, необхідна інформація про реакцію та ефективність втручань під час вагітності, але етичні питання щодо плоду роблять це більш складним. Ця дискримінація частково компенсується ініціацією широкомасштабних епідеміологічних досліджень жінок, таких як Дослідження здоров'я медсестер (1976), Ініціатива жіночого здоров'я та Дослідження здоров'я чорних жінок.

При цьому щодо жінок виявлено факти жорстокого поводження в дослідженнях охорони здоров'я. Наприклад, в Досліді Картрайта в Новій Зеландії (1988) дослідження феміністичних журналісток показали, що жінки з аномаліями шийки матки не отримували лікування в рамках експерименту: жінкам не повідомили про відхилення від норми, через що вони померли.

Статеве та сексуальне здоров'я

Жінки стикаються з багатьма унікальними проблемами здоров'я, пов'язаними з їх репродукцією та сексуальністю: це третина всіх проблем зі здоров'ям у жінок репродуктивного віку (15-44 роки), серед яких небезпечний секс є основним фактором ризику, особливо в країнах, що розвиваються (див. Дитячі шлюби, Сексуальне насильство у ПАР, Сухий секс).Вагітність, пологи та догляд за дітьми разом з допологовим та перинатальним доглядом, грудне вигодовування завдають значної шкоди жіночому організму. Багато проблем, з якими стикаються жінки та дівчата в регіонах з бідними ресурсами та нерозвинутими інституціями, відносно невідомі в розвинених країнах, наприклад, калічення жіночих геніталій, лесбофобні згвалтування, менструальні табу.

Менструальне здоров'я

Менструальні цикли можуть створювати значні проблеми в репродуктивному віці (з пубертату до 50+ років). Фізіологічні зміни (зокрема, передменструальний синдром, менопауза, менструальні розлади), а також їх соціальна стигматизація та проблеми з доступом до засобів менструальної гігієни позначаюься на фізичному та психічному здоров'ї жінок.

Менархе буває травматичним через брак сексуальної освіти, зокрема, в культурах, де менструація вважається нечистою чи гріховною через вірування й стереотипи (менструальні табу) і призводить до соціальної ізоляції жінок та дівчат соціумом.

Брак доступу до засобів менструальної гігієни (прокладки, тампони, менструальні чаші), вартість яких є окремою статтею регулярних витрат, особливо гострий серед бідних жінок, обмежує їх соціальне життя та є перешкодою для кар'єри. В країнах, що розвиваються, менструація перешкоджає освіті дівчат. З проблемою активно борються, зокрема, її висвітлює День менструальної гігієни.

Синдром токсичного шоку, повязаний з тампонами, є небезпечним станом з летальним ризиком.

Ендометріоз та кісти яєчників вражають жінок різного віку незалежно від сексуального життя та кількості вагітностей та пологів.

Не менш складними є фізіологічні та психічні зміни, пов'язані з менопаузою. Зміни гормональної активності яєчників та гіпофіза викликають системні симптоми, такі як припливи, брак вагінального секрету, ламкість кісток та схильність до остеопорозу, старіння шкіри. Передчасна менопауза (через захворювання або внаслідок медичного чи хірургічного втручання) має серйозніші несприятливі наслідки. Менопаузу також оточує соціальний тиск через символіку втрати родючості, стигматизацію жіночого старіння та втрату сексуальної привабливості для чоловіків, що позначається на психічному благополуччі жінок.

Інфекції, що передаються статевим шляхом

Важливими проблемами сексуального здоров'я жінок є інфекції, що передаються статевим шляхом. У всьому світі жінки та дівчата мають більший ризик ВІЛ/СНІДу через сексуальне насильство проти жінок та бідність (ускладнює доступ до контрацепції). ІПСШ, у свою чергу, пов'язані з небезпечною сексуальною активністю, яка часто є згвалтуванням.

Хламідіоз та гонорея є важливими причинами запальних захворювань жіночих геніталій та подальшого безпліддя. Інший важливий наслідок деяких ІПСШ, таких як генітальний герпес та сифіліс, втричі збільшує ризик зараження ВІЛ, а також може впливати на його прогресування.

ІПСШ є глобальним пріоритетом охорони здоров'я, оскільки вони мають серйозні наслідки для жінок та немовлят. Передача ІПСШ від матері дитині може призводити до мертвонародження, смерті новонароджених, низької ваги та недоношеності, сепсису, пневмонії, кон'юнктивіту новонароджених та вроджених деформацій. Сифіліс під час вагітності призводить до понад 300 000 смертей плоду та новонароджених на рік та 215 000 немовлят з підвищеним ризиком смерті від недоношеності, низької ваги або вроджених захворювань.

Раки жіночої репродуктивної системи

На початку ХХ століття смерть від раку матки (тіла матки та шийки матки) була основною причиною смерті від раку жінок, які тоді помирали від раку частіше за чоловіків. Надалі смертність від раку матки зменшувалась, в першу чергу через зниження рівня смертності від РШМ після винайдення скринінгового тесту Папаніколау. Це призвело до загального зменшення кількості випадків смертності від раку у жінок між 1940-ми і у 1970-х. До 1950-х зменшення раку матки залишило рак молочної залози головною причиною смерті від раку, доки його не наздогнав рак легенів у 1980-х.

Рак молочної залози

Рак молочної залози — другий за поширеністю рак у світі (25 % усіх видів раку) та найрозповсюдженіший рак серед жінок. Входить до десятки найпоширеніших хронічних захворювань жінок і суттєво сприяє втраті якості життя. 2016 року рак молочної залози був найпоширенішим діагностованим раком серед жінок як у розвинутих, так і в країнах, що розвиваються (майже 30 % усіх випадків захворювання).

Рак шийки матки

Четвертий найпоширеніший вид раку серед жінок, особливо з нижчим соціально-економічним статусом. У країнах, що розвиваються, на рак шийки матки припадає 12 % випадків раку серед жінок і він є другою провідною причиною смерті. Найбільша захворюваність спостерігається у Східній Африці та середній Африці. Рівень летальності у 52 % також вищий у країнах, що розвиваються, ніж у розвинених країнах (43 %), а рівень смертності варіюється в 18 разів між регіонами світу.

Рак шийки матки спричиняє вірус папіломи людини (ВПЛ), який також є причиною раку вульви, вагіни, ануса та ротоглотки. Цей вірує с однією з найпоширеніших інфекцій, що передаються статевим шляхом, ним інфіковані майже 300 мільйонів жінок у всьому світі. 5 % з 13 мільйонів нових випадків раку у світі приписуються ВПЛ. Програма вакцини проти ВПЛ доступна у 45 країнах. Якщо застосувати глобально вакцинацію проти ВПЛ (70 % охоплення), це може врятувати життя 4 мільйонів жінок від раку шийки матки, оскільки більшість випадків трапляється в країнах, що розвиваються.

Рак яєчників

Рак яєчників, основна причина смертності від раку репродуктивних органів та 5-та найпоширеніша причина смертності від раку у жінок у США, не має ефективної скринінгової програми і є переважно захворюванням жінок у промислово розвинених країнах. Оскільки на ранніх стадіях він у більшості випадків протікає безсимптомно, понад 50 % жінок до встановлення діагнозу мають рак III стадії або вище (поширюється за межі яєчників), і поганий прогноз.

Репродуктивне здоров'я

Включає розлади та захворювання жінок, пов'язані з рішенням або вимушеною необхідністю вагітніти та народжувати.

ВООЗ описує післяпологовий період як найбільш критичний і водночас найбільш занедбаний етап у житті матерів і немовлят. Більшість смертей матерів і новонароджених припадає на післяпологовий період. Через 2 до 6 тижнів після пологів 87—94 % жінок повідомляють про принаймні одну проблему зі здоров'ям. Про тривалі проблеми зі здоров'ям (зберігаються після півроку по пологах) повідомляють 31 % жінок.

Вагітність становить значний ризик для здоров'я навіть у розвинених країнах, незважаючи на досягнення в акушерській науці та практиці.Материнська смертність залишається головною проблемою у світовому здоров'ї та вважається одним з основних чинників для оцінки якості систем охорони здоров'я.

Підліткова вагітність є особливою проблемою, незалежно від того, бажана вона чи ні. Вагітність серйозно змінює життя дівчини фізично, емоційно, соціально та економічно і ставить під загрозу її дорослішання та розвиток. До підліткових вагітностей найчастіше призводять сексуальне насильство і зловживання, відсутність у дівчини вибору (як-от при дитячих шлюбах та інших формах педофілії, зокрема, інцестної).

Контрацепція та планування сім'ї

Здатність регулювати власні репродуктивні плани життєво необхідна для безпеки та здоров'я жінок. Сучасна контрацепція захищає жінок та дівчат різного віку від ранньої, небажаної чи небезпечної для організму вагітності. Належний доступ до контрацепції обмежує багатоплідну вагітність, зменшує потребу в абортах, зокрема, кримінальних, і материнську й дитячу смертність та захворюваність. Деякі бар'єрні контрацептиви, такі як презервативи, також знижують ризик ІПСШ та ВІЛ. Доступ до контрацепції дозволяє жінкам свідомо регулювати своє репродуктивне та сексуальне здоров'я, збільшує інтеграцію в освіті, кар'єрі та громадському житті. На суспільному рівні доступ до контрацепції є ключовим фактором контролю приросту населення, що має наслідки для економіки, навколишнього середовища та регіонального розвитку. ООН розглядає доступ до контрацепції як право людини, ключове для гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок, що рятує життя та зменшує бідність.

У залишаються значні перешкоди для доступу до контрацепції. Сюди входять законодавчі, адміністративні, культурні, релігійні та економічні бар'єри, крім тих, що стосуються доступу та якості медичних послуг, тиск з боку сім'ї та когнітивні бар'єри (відсутність знань). Навіть у розвинутих регіонах багато жінок, особливо ті, що перебувають у важкому становищі, стикаються зі значними труднощами у доступі (фінансовими, географічними, релігійною та політичною дискримінацією). Активістки проводили кампанії проти небезпечних форм контрацепції, таких як дефектні внутрішньоматкові пристрої, особливо Щит Далкона.

У багатьох частинах світу доступ до контрацепції та планування сім'ї дуже складний або взагалі відсутній, і навіть у розвинених країнах культурні та релігійні традиції створюють бар'єри для жіночих репродуктивних прав. Хоча глобальне використання контрацептивів становить близько 55 %, в Африці воно може складати до 25 %. У всьому світі 222 мільйони жінок не мають доступу до контрацепції або він обмежений (і ці дані включають тільки жінок від 15 до 49 років, які перебувають у шлюбі або союзі, виключаючи потреби в контрацепції всіх інших жінок та дівчат, які є або можуть бути сексуально активними і мають загрозу вагітності).

Кримінальні аборти

Демонстрантки вимагають права на аборти, Дублін, 2012

Аборти, тобто медичне переривання вагітності, тісно пов'язані з контрацепцією як форма контролю жінок та регулювання відтворення, і часто на них поширюються подібні культурні, релігійні, законодавчі та економічні обмеження. Проте там, де доступ до контрацепції обмежений, жінки зазвичай і звертаються до аборту. Тому рівень абортів використовується для оцінки незадоволених потреб у контрацепції. Однак наявні процедури несли великий ризик для жінок протягом більшої частини історії, як і досі у країнах, що розвиваються, або там, де законодавчі обмеження змушують жінок шукати підпільних закладів. Ці проблеми є частим предметом політичних та феміністичних кампаній, де відстоюють здоров'я жінок проти моральних цінностей (див. Полеміка щодо аборту).

2005 року у світі сталося 87 мільйонів небажаних вагітностей, з них 46 мільйонів перервали абортами, з яких 18 мільйонів вважалися небезпечними, що призвело до 68 000 смертей. Більшість із цих смертей сталася в країнах, що розвиваються. За даними ООН, їх можна уникнути завдяки доступу до безпечного аборту. У 2010—2014 роки на 1000 жінок 15–44 років викрнувалося 35 абортів (56 мільйонів абортів на рік).ООН підготувала рекомендації для медперсоналу щодо надання доступніших та безпечніших медичних послуг щодо абортів та після абортів. Невід'ємна частина допомоги після аборту передбачає забезпечення належної контрацепції.

Материнська смертність

Клініка материнського здоров'я в Афганістані

У 2013 році через причини, пов'язані з вагітністю, у світі померли біля 289 000 жінок (800 на день) з великими відмінностями між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються. Західні країни щорічно звітують та оглядають материнську смертність. Тим не менш, з 1987 по 2011 роками смертність у США зросла з 7,2 до 17,8 смертей на 100 000 живонароджень. Натомість у решті світу показники до 1000: найвищі в Субсахарській Африці та Південній Азії (86 % смертей). Ці смерті рідко розслідують, однак за оцінками ВООЗ 99 % цих смертей, більшість з яких настає протягом 24 годин після пологів, можна було б попередити, якби існувала відповідна інфраструктура, навчання та обладнання.

Прямими причинами смерті жінок є акушерські кровотечі, еклампсія, перешкоджання пологам, сепсис та некваліфікований аборт. Малярія та СНІД ускладнюють вагітність. У період 2003—2009 рр. кровотеча була основною причиною смерті: 27 % смертей у країнах, що розвиваються, і 16 % у розвинених країнах. Нерепродуктивне здоров'я лишається важливим предиктором. У США основними причинами смерті є серцево-судинні захворювання (15 % смертей), ендокринні, дихальні та шлунково-кишкові розлади, інфекції, крововиливи та гіпертонічні розлади вагітності.

У бідних країнах ситуація додатково погіршується бідністю та несприятливими економічними факторами, які впливають на дороги, заклади охорони здоров'я, обладнання та матеріали, нестачу кваліфікованого персоналу. Також впливають культурне ставлення до сексуальності, контрацепції, сексуального насильства, дитячих шлюбів, домашніх пологів та здатності розпізнавати надзвичайні ситуації.

У 2000 році ООН створила Ціль розвитку тисячоліття 5 для поліпшення материнського здоров'я. Планувалося зменшити материнську смертність на 3\4 з 1990 по 2015. Було досягнуто найменшого прогресу серед усіх ЦРТ, зменшивши смерті лише на 45 %. Найвищі показники все ще були в Африці та Азії, найбільше падіння в Південній Азії — на 64 %. Найменший спад (на 37 %) у розвинених країнах. Ризики смерті під час вагітності в країнах, що розвиваються, залишились в 14 разів вищими, ніж у розвинених країнах, а в Африці на південь від Сахари ризик у 175 разів вищий.

Поліпшення стану здоров'я вагітних та породіль, на додаток до професійної допомоги при пологах, потребує рутинної допологової допомоги, базової екстреної акушерської допомоги, зокрема наявність антибіотиків, окситоцину, протисудомних засобів, можливість ручного видалення затриманої плаценти, проведення інструментальних пологів та післяпологового догляду. Досліджено, що найдієвішими є програми з освіти пацієнток та громад, пренатальної допомоги, екстреного акушерства (зокрема доступ до кесаревих розтинів) та транспорту. Як і в цілому щодо жіночого здоров'я, рішення вимагає масштабу, що охоплює багато інших цілей ЦРТ, таких як бідність та статус. З огляду на те, що більшість смертей відбувається в безпосередній внутрішньо-пологовий період, рекомендується проводити внутрішньо-пологовий догляд. Нові вказівки щодо допологової допомоги були видані ВООЗ у листопаді 2016 року. В рамках кампанії «Цілі сталого розвитку» встановлено нові показники на 2030 рік. Материнське здоров'я відображено в цілі 3 «Здоров'я», метою є зменшення загального коефіцієнта материнської смертності до менш ніж 70. Серед засобів Контрольний список ВООЗ щодо безпечних пологів.

Ускладнення вагітності та пологів

На додаток до смерті під час вагітності та пологів, вагітність та пологи можуть призвести до багатьох нелетальних проблем зі здоров'ям. У всьому світі ускладнення вагітності значно перевищують материнську смертність, за оцінками, 9,5 млн випадків захворювань, пов'язаних з вагітністю, і 1,4 млн майже пропущених (виживання від важких ускладнень, що загрожують життю). Ускладнення вагітності можуть бути фізичними, психічними, економічними та соціальними. За підрахунками, у 10–20 мільйонів жінок щороку виникатимуть фізичні або психічні вади, спричинені ускладненнями вагяду на це міжнародні агентства розробили стандарти акушерської допомоги.

Серед порушень перебігу вагітності, а також захворювань, викликаних вагітністю або тих, які вона погіршує:

ВООЗ описує післяпологовий період як найбільш критичний і водночас найбільш занедбаний етап у житті матерів і немовлят. Більшість смертей матерів і новонароджених припадає на післяпологовий період. Через 2 до 6 тижнів після пологів 87—94 % жінок повідомляють про принаймні одну проблему зі здоров'ям. Про тривалі проблеми зі здоров'ям (зберігаються після півроку по пологах) повідомляють 31 % жінок.

• Посттравматичний стресовий розлад, пов'язаний з пологами: симтоми ПТСР є звичайними після 24–30,1 % пологів через 6 тижнів і 13,6 % через 6 місяців. При ускладненнях пологів (мертвонародження, багатоплідність, акушерське насильство, після жіночого обрізання) показники ПТСР зростають.

• Післяпологові інфекції (пологова лихоманка) — будь-які бактерійні інфекції жіночих репродуктивних шляхів після пологів або викидня. Зазвичай стається після перших 24 годин і впродовж перших 10 днів після пологів. Гарячка може тривати понад 8 днів (тяжкі форми ендометритів, запалення тазової очеревини та клітковини, вен, загальні септичні захворювання).
• Перинатальна кардіоміопатія (порушення функцій серця, яке виникає в останній місяць вагітності або до 6 місяців після пологів) підвищує ризик застійної серцевої недостатності, серцевих аритмій, тромбоемболії та зупинки серця.
• Розрив промежини — виникає у 85 % випадків вагінальних пологів. Через 6 місяців після пологів 21 % жінок все ще повідомляють про біль у промежині, а 11–49 % про сексуальні проблеми або диспареунію.
• Акушерська фістула — утворення отвору в родових шляхах внаслідок пологів, зазвичай після тривалих ускладнених: між вагіною і прямою кишкою, сечоводом або сечовим міхуром. Може призвести до нетримання сечі і/або калу. Можна запобігти своєчасним кесаревим розтином.
• Післяпологовий тиреоїдит — тиреоїдит після вагітності, може включати гіпертиреоз, гіпотиреоз або обидва ці стани, але з послідовним перебігом. Вражає приблизно 5 % усіх жінок впродовж 1 року після пологів.
• Пролапс органів малого тазу: матка, сечовий міхур або пряма кишка опускаються нижче тазу, створюючи опуклість у вагіні. Приблизно у 50% всіх жінок, які народили, спостерігається певний ступінь пролапсу тазових органів, найчастіше у літньому віці і/або в менопаузі.
• Нетримання сечі та калу пов'язують із усіма методами пологів: нетримання сечі через 6 місяців після пологів вражає 3-7 % жінок, нетримання калу — 1-3 %.
• Діастаз прямих м'язів живота — розходження чи розрив сторін прямого м'яза живота, який може виникнути в антенатальному і післяпологовому періодах. Стан нелетальний.
• Післяпологовий мастит — запалення молочної залози, пов'язане з грудним вигодовуванням, вражає впродовж кількох перших місяців після пологів, може ускладнюватись абсцесом.

Післяпологова депресія та ПТСР

Вражає до 20 % жінок будь-коли під час вагітності або впродовж 4 тижнів після пологів. Без лікування може тривати місяцями або роками, призводити до суїциду та вбивства немовлят. У 38 % випадків післяпологової депресії жінки все ще перебувають у такому стані через 3 роки після пологів. У 0,2 % жінок післяпологова депресія призводить до післяпологового психозу.

Безпліддя та репродуктивні технології

У США безпліддям страждає 1,5 мільйона пар. Багато з них шукають допоміжних репродуктивних технологій. Однак приблизно половина вагітностей ЕКО призводить до пологів з багатопліддям, що загрожують збільшенням захворюваності та смертності матері та немовляти. Серед причин — підвищення артеріального тиску у вагітної, передчасні пологи та низька вага.

Нерепродуктивне здоров'я

Жінки мають відмінний від чоловічого досвід тих самих захворювань, особливо серцево-судинних, раку, депресії та деменції. Жінки більше схильні до інфекцій сечових шляхів.

Анемія

Анемія є глобальною проблемою здоров'я жінок. До 30 % жінок виявляються анемічними та 42 % вагітних. Анемія пов'язана з низкою несприятливих наслідків для здоров'я, включаючи поганий результат вагітності та порушення когнітивних функцій (зниження зосередження уваги). Основною причиною анемії є нестача заліза. У Сполучених Штатах залізодефіцитною анемією страждає 37 % вагітних, але у всьому світі поширеність досягає 80 %. Це починається в підлітковому віці, від надмірної менструальної крововтрати та неоптимальним споживанням їжі. У дорослої жінки вагітність призводить до подальшого виснаження заліза.

Серцево-судинні захворювання

Серцево-судинні захворювання є основною причиною смерті (30 %) серед жінок у США та основною причиною хронічних захворювань. Частота інсульту у жінок до 80 років менша, ніж у чоловіків, але вища у жінок після 80. Загалом ризик розвитку інсульту у жінок перевищує ризик інсульту у чоловіків. Ризик серцево-судинних захворювань серед хворих на діабет та серед курців вищий у жінок. Багато аспектів серцево-судинних захворювань різняться у жінок та чоловіків, включаючи фактори ризику, поширеність, фізіологію, симптоми, реакцію на втручання та результат.

Рак легенів

Жінки мають приблизно однаковий ризик смерті від раку з чоловіками: приблизно 25% усіх смертей (рак є другою з причин смерті). Однак відносна частота різних видів раку у жінок відмінна. У США найпоширенішими видами раку жінок у 2012 році були рак легенів, молочної залози та колоректальний. Крім того, важкими за порядком важливості є рак яєчників, матки (зокрема рак ендометрію та шийки матки). Подібні цифри були зареєстровані в 2016 р. Нещодавно рівень смертності від раку легенів почав знижуватися, оскільки вживання тютюну скорочується, у жінок зменшився на 19 % (менше, ніж у чоловіків). Зараз усі три типи раку (легені, молочної залози, матки) знижуються за рівнем смертності, але щороку більше жінок помирає від раку легенів, ніж від раку молочної залози, яєчників та матки разом. В цілому близько 20 % людей, у яких виявлено рак легенів, ніколи не палять, проте серед жінок, котрі не палять, ризик розвитку раку легенів утричі більший, ніж серед чоловіків, які ніколи не палили.

Психічне здоров'я

Майже 25 % жінок стикаються з проблемами психічного здоров'я протягом життя. Жінки більш схильні до тривоги, депресії та психосоматичних скарг.

У США жінки страждають на депресію вдвічі частіше за чоловіківм (економічні витрати на депресію у американок оцінюються в 20 мільярдів доларів щороку). Ризики депресії у жінок пов'язані з гормональними змінами, включаючи пубертат, менструацію, вагітність, пологи та менопаузу, а також з глобальною нерівністю та насильством проти жінок. Особливо небезпечною є післяпологова депресія. Крім цього, жінки метаболізують препарати, які застосовуються для лікування депресії, інакше, ніж чоловіки. Попри все це, лише менше половини досліджень на тваринах (клінічних випробувань антидепресантів зокрема) використовують самиць. Частота самогубств у жінок менша, ніж у чоловіків (<1 % проти 2,4 %), але є основною причиною смерті жінок у віці до 60 років. У Великій Британії створено робочу групу з питань психічного здоров'я жінок, спрямовану на усунення відмінностей у досвіді психічного здоров'я та потребах жінок та чоловіків.

Аутоімунні порушення

Аутоімунний тиреоїдит у 4 рази частіше вражає жінок, ніж чоловіків.

Остеопороз

Остеопороз посідає 6 місце серед хронічних захворювань жінок у США, із загальною поширеністю 18 % та значно вищим показником стегнової, шийної та поперекової частин хребта серед жінок (16 %), ніж серед чоловіків (4 %). Остеопороз є фактором ризику перелому кісток, і близько 20 % людей похилого віку, які перенесли перелом стегна, помирають протягом року. Гендерний розрив в остеопорозі в основному є результатом зниження рівня естрогену у жінок після менопаузи, що значно підвищує крихкість кісток.

Хвороба Альцгеймера

Поширеність хвороби Альцгеймера в США оцінюється у 5,1 мільйона випадків, з яких дві третини — жінки. Крім того, жінки набагато частіше за чоловіків доглядають за дорослими членами сім'ї з деменцією, тому вони несуть як ризики, так і тягар цієї хвороби. Ризик розвитку хвороби Альцгеймера у жінок протягом усього життя вдвічі перевищує ризик чоловіків. Частина цієї різниці може бути пов'язана із тривалістю життя, але зміна гормонального статусу протягом життя також може відігравати важливу роль, як і різниця в експресії генів. Смертність від деменції у жінок вища (4,5 % смертей проти 2,0 % чоловіків).

Насильство проти жінок

Частина серії
Насильство проти жінок
Гендерне насильство · В Україні
Вбивства Полювання на відьом Селективні аборти Дітовбивство Сестровбивство Вбивство вагітних Жінковбивство Спалювання наречених «Смерть за посаг» Убивство честі Каро-карі Саті Матрицид Зниклі та вбиті жінки корінного населення
Калічення Обливання кислотою Випалювання грудей Калічення вульви Інфібуляція Gishiri cutting Бинтування ніг Примусове годування Примусова вагітність Примусовий аборт Небезпечні аборти Примусова стерилізація корінних американок Акушерське насильство
Сексуальне насильство Воєнне секснасильство Право першої ночі масові секс-злочини у ПАР проти корінних американок в кампусах на побаченнях з застосуванням наркотиків наркотик для зґвалтування Сухий секс Сексуальний напад Зловживання Домагання на роботі Вуличні домагання лапання Апскьортинг Кетколінг Дікпік Зґвалтування та вагітність Зґвалтування у шлюбі типи геноцидне групове тюремне «Корекційне зґвалтування» обманом на побаченні знайомими серійне Синдром травми зґвалтування Проти дітей з боку дітей комерціалізоване Дитяча порнографія Дитяча проституція Розбещення Грумінг Педофілія Інцест Дитячі шлюби Торгівля людьми Сексуальне рабство Проституція культова Девадасі Рабині-фетиші Насильство проти проституйованих Порнографія
Домашнє насильство Вплив COVID-19 боротьба та вагітність Примусовий шлюб через викрадення Казахстан Raptio Насилля з боку інтимного партнера Гендерне насильство Психологічне насильство над жінками Жорстоке поводження Аб'юзивні стосунки Ізоляція для сприяння насильству Насильницька влада і контроль Травматична прив'язаність Цикл насильства Газлайтинг Звинувачення жертви економічне Eve teasing Репродуктивне насильство Жінки в ісламі
Фактори Патріархат «Честь родини» Мізогінія у масмедіа Лесбофобія Сексизм та Гендерна нерівність в освіті в оплаті праці Фемінізація бідності Неоплачувана робота Рух проти абортів Торгівля людьми Проституція Порнографія Культура зґвалтування Сексуальна об'єктивація Міфи про зґвалтування Сексуалізація Насильство в медіа Звинувачення жертви Міфи про романтичне кохання Слатшеймінг Чоловічий погляд Гендерні стереотипи у відеоіграх Гегемонна маскулінність Токсична маскулінність Репродуктивний тиск Гетеросексизм
Протидія Гендерна політика державна Декларація про захист за надзвичайних обставин та війни Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок Декларація про усунення насильства проти жінок Стамбульська конвенція Законодавство щодо зґвалтування Законодавство щодо сексуального насильства над дітьми Шведська модель Згода на секс Вік сексуальної згоди Справи про статеві злочини 25 листопада 6 лютого Менеджмент домашнього насильства Жіночий прихисток Діагностичний набір після зґвалтування Жіночі простори Бостонський шлюб Лесбійський сепаратизм MeToo ЯНеБоюсьСказати Права жінок репродуктивні Рух за право на аборт Сексуальна освіта Освіта жінок Рівна оплата за рівну працю Планування сім'ї Фемінізм Статева рівність
Портал Проєкт Стиль
п о р

Жінки страждають від структурного насильства, переносячи його, до того ж, інакше, ніж чоловіки. За ООН, насильством проти жінок є "будь-який акт гендерного насильства, що спричиняє або може спричинити фізичну, сексуальну чи психічну шкоду або страждання жінкам, включаючи загрози таких актів, примус або свавільне позбавлення волі". (Декларація про ліквідацію насильства щодо жінок, 1993 р.)

Насильство проти жінок здійснюється щодо жінок всіх вікових категорій в фізичній (феміцид: селективні аборти, убивства честі, каро-карі; домашнє насильство: спалення наречених, обливання кислотою), сексуальне (секс-торгівля дівчатами та жінками, згвалтування, домагання, дитячі шлюби, жіноче обрізання, геноцидні згвалтування), економічне, емоційне та психологічне (аб'юзивні стосунки). Структурне насильство може бути вбудоване в законодавство чи політику або бути систематичною мізогінією організацій щодо груп жінок. Особисте насильств здійснюють державні суб'єкти, незнайомі чоловіки, знайомі, родичі та інтимні партнери. Насильство варіює від дискримінації, до переслідування, статевих злочинів, нанесення фізичної шкоди або вбивства. Навіть нелетальне насильство проти жінок має серйозні наслідки для їх фізичного, психічного та репродуктивного здоров'я і розглядається не як поодинокі події, а як систематична модель поведінки, яка одночасно порушує права жінок і обмежує їхню роль у суспільстві, тому вимагає системного підходу.

За пірахунками ВООЗ, 35 % жінок у світі зазнали фізичного або сексуального насильства протягом життя, і найпоширенішою ситуацією є насильство з боку інтимних партнерів. 30 % жінок у стосунках повідомляють про такий досвід, а 38 % вбивств жінок вчинили інтимні партнери. Ці показники можуть досягати 70 % у деяких регіонах. Фактори ризику охоплюють гендерну нерівність, досвід насильства з боку батьків, жорстоке поводження в дитинстві, низькі освітні досягнення та культурні установки, що дозволяють вважати насильство прийнятним.

На засіданні 1996 року ВООЗ оголосила насильство проти жінок глобальним пріоритетом у галузі охорони здоров'я, спираючись як на Декларацію ООН про ліквідацію насильства проти жінок (1993) і на рекомендації Міжнародної конференції з народонаселення та розвитку (Каїр, 1994) та четвертої Всесвітньої конференції з питань жінок (Пекін, 1995). ООН включила Декларацію у план дій, коли Генасамблея у вересні 2000 р. ухвалила Декларацію тисячоліття, в якій було вирішено, зокрема, "боротьбу з усіма формами насильства проти жінок та імплементацію Конвенції про заперечення всіх форм дискримінації жінок". Однією з цілей Тисячоліття (ЦРТ 3) було сприяння гендерній рівності та розширення прав і можливостей жінок, які прагнули усунути всі форми насильства проти жінок, а також запровадити КЛДЖ. Це означає, що усунення насильства, зокрема дискримінації, є необхідною умовою для досягнення всіх інших цілей щодо поліпшення здоров'я жінок.

За даними ООН Жінки, насильство проти жінок «коріниться на основі гендерної дискримінації та соціальних норм та гендерних стереотипів, що продовжують таке насильство», і виступають за перехід від підтримки постраждалих до профілактики шляхом усунення корінних та структурних причин. Вони рекомендують програми, які починаються з раннього дитинства і спрямовані на чоловіків та жінок для сприяння повазі та рівності, що часто не враховується в державній політиці. Ця стратегія передбачає широкі освітні та культурні зміни, а також реалізацію рекомендацій 57-ї сесії Комісії ООН зі статусу жінок (2013). У 2016 році Всесвітня асамблея охорони здоров'я прийняла план дій щодо боротьби з насильством проти жінок у всьому світі.

Феміцид

• Селективні аборти
• Вбивства честі, каро-карі, спалення наречених, смерть за посаг
• Зниклі та вбиті жінки корінного населення

Домашнє насильство

• Аб'юзивні стосунки, стелсинг, економічне насильство
• Обливання кислотою, бинтування ніг
• Жіночий прихисток, Стамбульська конвенція

Сексуальне насильство

• Сексуальне рабство, торгівля жінками та дівчатами, проституція та порноіндустрія
• Сексуальне насильство над дітьми, дитяча проституція та порноіндустрія, розбещення неповнолітніх
• Геноцидні згвалтування та воєнне сексуальне насильство
• Згвалтування та сексуальне насильство, зокрема, у шлюбах, на побаченнях, в кампусах, з застосуванням наркотичних речовин
• Сексуальне насильство в Південно-Африканській Республіці, сексуальне насильство проти корінних американок
• Лесбофобні згвалтування та інше насильство проти лесбійок і бісексуальних жінок та дівчат
• Примусова стерилізація, наприклад, стерилізація корінних американок

Дитячі шлюби

Шлюби чи спільне проживання дітьми (людьми до 18 років) несуть значні ризики для дівчаток та дівчат.

Дитячі шлюби є прямим порушенням прав людини, оскільки вони передбачають згвалтування (згоду на секс неспроможна дати дитина) та примусові шлюби. Дитячі вагітності несуть вищі медичні ризики як для вагітної, так і для плоду, багатоплідні вагітності та менший доступ до медичної допомоги. Вагітність є однією з основних причин смерті дівчат віком 15–19 років. Проти дівчат, які опинилися в шлюбі у ранньому віці, також частіше вчиняють домашнє насильство. Дитячі шлюби переривають освіту, означають втрату перспектив працевлаштування й економічного статусу, психічну травму, втрату нормального дитинства, емоційного дозрівання, соціальну ізоляцію.

2010 року підраховано, що 67 мільйонів дівчаток у віці 12 років були у шлюбі. У країнах, що розвиваються, третина дівчат перебувають у шлюбі до 15 років. Найпоширеніша ця практика в Південній Азії (48 % жінок) та Африці (42 %) та Латинській Америці та Карибському басейні (29 %). Найбільша поширеність у Західній Африці та на південь від Сахари. Відсоток дівчат, одружених до 18 років, сягає 75 % у таких країнах, як Нігер. Шлюб можуть укладати вже з народження, а дівчинку відправляють до чоловіка (що передбачає сексуальне життя) вже у 7 років.

Цю жорстоку практику підкріплюють ряд культурних факторів: гендерна нерівність, фінансова залежність жінок, брак доступу до освіти та професій для жінок та дівчат, що практично виключають їх можливість забезпечувати себе, традиції приданого, слабкі соціальні зв'язки та соціальний статус (і навпаки для чоловіків), уявлення про запобігання дошлюбному сексу, позашлюбним вагітностям та ІПСШ.

Міжнародні зусилля феміністичного руху, ООН та її установ, таких як Управління Верховного комісара з прав людини, ЮНФПА, ЮНІСЕФ та ВООЗ, спрямовані на боротьбу з цією практикою, внаслідок чого у багатьох країнах віковий ценз шлюбу обмежений 18 роками. Шлюби засуджують Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (стаття 16) та Загальна декларація прав людини. Припинення дитячих шлюбів до 2030 року є метою Цілі сталого розвитку 5 Рівність. Ознакою для цього буде відсоток жінок у віці 20–24 років, які одружились або перебувають у союзі до 18 років.

Калічення жіночих геніталій

Типи жіночого обрізання

«Усі процедури, які передбачають часткове або повне видалення зовнішніх жіночих геніталій або інше пошкодження жіночих геніталій з немедичних причин» (ВООЗ) іноді називають жіночим обрізанням, хоча термін вводить в оману, оскільки не є аналогом обрізання крайньої плоті пеніса. Термін калічення прийнято, щоб підкреслити небезпечність процедури та її статус як порушення прав людини.

Кількість видаленої тканини значно варіюється, що змушує ВООЗ класифікувати операції: від часткового чи повного видалення голівки і капюшона клітора (кліторідектомія), видалення малих та великих статевих губ, звуження вагінального отвору з зашиванням решток статевих губ над уретрою з залишенням невеликого отвору для сечовипускання та менструацій (інфібуляція). Для статевого акту та пологів вульву в деяких випадках багаторазово розрізають та повторно зашивають. Короткотермінові наслідки обрізання включають крововиливи, інфекції, сепсис, смерть, довгострокові: ПТСР, диспареунію, дисменорею, вагініт та цистит, ускладнення вагітності та пологів.

Практика поширена в біля 30 країнах Африки, Близького Сходу та Азії. Її збереженню сприяють глибоко вкорінені гендерні стереотипи (уявлення про нечистоту здорових геніталій жінки та гріховність отримання нею сексуального задоволення) та нестача сексуальної освіти. Помилково вважається, що калічення вульви спряють гігієні, фертильності, збереженню цноти, шлюбності та посилюють сексуальне задоволення чоловіків (див. Сухий секс).

Законодавчі зусилля щодо заборони обрізання рідко були успішними, і найкращим підходом є освіта та розширення прав і можливостей та надання інформації про негативні наслідки для здоров'я, а також аспекти прав людини.

Заходи з захисту

Цілі сталого розвитку ООН

Окрім вирішення гендерного розриву у наукових дослідженнях, низка країн зробили питання жіночого здоров'я предметом національних ініціатив. Наприклад, у 1991 р. Міністерство охорони здоров'я та соціальних служб США створило Управління з питань охорони здоров'я жінок (OWH) з метою поліпшення здоров'я жінок в Америці шляхом координації порядку денного в галузі охорони здоров'я в усьому Департаменті та інших відомствах. У 21 столітті Бюро зосередило свою увагу на жінках, які не працюють. Крім того, у 1994 році Центри з контролю та профілактики захворювань (CDC) створили власне Управління охорони здоров'я жінок (OWH), яке офіційно було затверджено Законом про доступну медичну допомогу 2010 року (ACA). На міжнародному рівні багато установ ООН, такі як Всесвітня організація охорони здоров'я, Фонд народонаселення ООН та ЮНІСЕФ, підтримують конкретні програми з охорони здоров'я жінок, здоров'я матері та дитини, сексуального та репродуктивного здоров'я. Крім того, глобальні цілі ООН вирішують багато питань, пов'язаних зі здоров'ям жінок, як прямо, так і опосередковано. Сюди входять Цілі розвитку тисячоліття 2000 року та їх наступниці — Цілі сталого розвитку, прийняті у вересні 2015 року після звіту про прогрес у досягненні ЦРТ (Звіт про цілі розвитку тисячоліття 2015). Наприклад, вісім цілей ЦРТ: викорінення крайньої бідності та голоду, досягнення загальної початкової освіти, сприяння гендерній рівності та розширення прав і можливостей жінок, зменшення рівня дитячої смертності, поліпшення здоров'я матерів, боротьба з ВІЛ/СНІД, малярією та іншими захворюваннями.

Література

Симпозіумии та цикли

• 14th Bergmeyer Conference on Women's Health. Scandinavian Journal of Clinical and Laboratory Investigation 74 (sup244): 1–94. August 2014. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
• Inclusion of women and minorities in clinical research. Academic Medicine 69 (9). September 1994. Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 26 січня 2021. 
• Maternal survival (5 articles). The Lancet 368. September–October 2006. Архів оригіналу за 22 серпня 2014. Процитовано 26 січня 2021. 

Статті

• Arbyn, M.; Castellsague, X.; de Sanjose, S.; Bruni, L.; Saraiya, M.; Bray, F.; Ferlay, J. (6 квітня 2011). Worldwide burden of cervical cancer in 2008. Annals of Oncology 22 (12): 2675–2686. PMID 21471563. doi:10.1093/annonc/mdr015. 
• Carnes, Molly; Morrissey, Claudia; Geller, Stacie E. (November 2008). Women's Health and Women's Leadership in Academic Medicine: Hitting the Same Glass Ceiling?. Journal of Women's Health 17 (9): 1453–1462. PMC 2586600. PMID 18954235. doi:10.1089/jwh.2007.0688. 
• Charney, Pamela (August 2000). Women's health: An Evolving Mosaic. Journal of General Internal Medicine 15 (8): 600–602. PMC 1495581. PMID 10940153. doi:10.1046/j.1525-1497.2000.00623.x. 
• Charney, Pamela (4 грудня 2001). Coronary Artery Disease in Young Women: The Menstrual Cycle and Other Risk Factors. Annals of Internal Medicine 135 (11): 1002–1004. PMID 11730402. doi:10.7326/0003-4819-135-11-200112040-00013. 
• Clancy, Carolyn M.; Massion, Charlea T. (14 жовтня 1992). American Women's Health Care. A Patchwork Quilt With Gaps. JAMA 268 (14): 1918–1920. PMID 1404719. doi:10.1001/jama.1992.03490140126048. 
• Coney, Sandra; Bunkle, Phillida (June 1987). An Unfortunate Experiment at National Women's. Metro (Auckland). с. 47–65. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 23 серпня 2016. 
• Ellsberg, M. (September 2006). Violence against women and the Millennium Development Goals: Facilitating women's access to support. International Journal of Gynecology & Obstetrics 94 (3): 325–332. PMID 16842792. doi:10.1016/j.ijgo.2006.04.021.  Проігноровано невідомий параметр |citeseerx= (довідка)
• Friedman, Arnold J.; Chen, Zhao; Ford, Patricia; Johnson, Cynda Ann; Lopez, Ana Maria; Shander, Aryeh; Waters, Jonathan H.; van Wyck, David (December 2012). Iron Deficiency Anemia in Women Across the Life Span. Journal of Women's Health 21 (12): 1282–1289. PMID 23210492. doi:10.1089/jwh.2012.3713. 
• Gahagan, Jacqueline; Gray, Kimberly; Whynacht, Ardath (2015). Sex and gender matter in health research: addressing health inequities in health research reporting. International Journal for Equity in Health 14 (1): 12. PMC 4320818. PMID 25637131. doi:10.1186/s12939-015-0144-4. 
• Gahagan, Jacqueline (15 серпня 2016). Commentary on the new sex and gender editorial policy of the Canadian Journal of Public Health. Canadian Journal of Public Health 107 (2): e140–1. PMC 6972341. PMID 27526209. doi:10.17269/cjph.107.5584.  Проігноровано невідомий параметр |lay-source= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |lay-date= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |lay-url= (довідка)
• García-Moreno, Claudia; Amin, Avni (1 травня 2016). The sustainable development goals, violence and women's and children's health. Bulletin of the World Health Organization 94 (5): 396–397. PMC 4850543. PMID 27147771. doi:10.2471/blt.16.172205. Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 26 січня 2021. 
• Geller, Stacie E.; Adams, Marci Goldstein; Carnes, Molly (December 2006). Adherence to Federal Guidelines for Reporting of Sex and Race/Ethnicity in Clinical Trials. Journal of Women's Health 15 (10): 1123–1131. PMID 17199453. doi:10.1089/jwh.2006.15.1123. 
• Geller, Stacie E.; Koch, Abby; Pellettieri, Beth; Carnes, Molly (March 2011). Inclusion, Analysis, and Reporting of Sex and Race/Ethnicity in Clinical Trials: Have We Made Progress?. Journal of Women's Health 20 (3): 315–320. PMC 3058895. PMID 21351877. doi:10.1089/jwh.2010.2469. 
• Gronowski, Ann M.; Schindler, Emily I. (2014). Women's Health. Scand J Clin Lab Invest Suppl 244: 2–7. PMID 25083885. doi:10.3109/00365513.2014.936672. , in Bergmeyer, (2014)
• Inhorn, Marcia C. (September 2006). Defining Women's Health: A Dozen Messages from More than 150 Ethnographies. Medical Anthropology Quarterly 20 (3): 345–378. PMID 16937621. doi:10.1525/maq.2006.20.3.345. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 26 січня 2021. 
• Kim, Esther S.H.; Carrigan, Thomas P.; Menon, Venu (August 2008). Enrollment of Women in National Heart, Lung, and Blood Institute-Funded Cardiovascular Randomized Controlled Trials Fails to Meet Current Federal Mandates for Inclusion. Journal of the American College of Cardiology 52 (8): 672–673. PMID 18702973. doi:10.1016/j.jacc.2008.05.025. 
• Koplan, Jeffrey P; Bond, T Christopher; Merson, Michael H; Reddy, K Srinath; Rodriguez, Mario Henry; Sewankambo, Nelson K; Wasserheit, Judith N (June 2009). Towards a common definition of global health. The Lancet 373 (9679): 1993–1995. PMID 19493564. doi:10.1016/S0140-6736(09)60332-9.  Проігноровано невідомий параметр |citeseerx= (довідка)
• Kozhimannil, Katy Backes; Abraham, Jean M.; Virnig, Beth A. (March 2012). National Trends in Health Insurance Coverage of Pregnant and Reproductive-Age Women, 2000 to 2009. Women's Health Issues 22 (2): e135–e141. PMID 22385900. doi:10.1016/j.whi.2011.12.002. 
• Liu, Katherine A.; DiPietro Mager, Natalie A. (31 березня 2016). Women's involvement in clinical trials: historical perspective and future implications. Pharmacy Practice 14 (1): 708. PMC 4800017. PMID 27011778. doi:10.18549/PharmPract.2016.01.708. 
• McCarthy, CR (1994). Historical background of clinical trials involving women and minorities. Acad Med 69 (9): 695–698. PMID 8074757. doi:10.1097/00001888-199409000-00002. , in Academic Medicine, (1994)
• Macfarlane, Sarah B; Jacobs, Marian; Kaaya, Ephata E (10 грудня 2008). In the Name of Global Health: Trends in Academic Institutions. Journal of Public Health Policy 29 (4): 383–401. PMID 19079297. doi:10.1057/jphp.2008.25. 
• Manson, JoAnn E.; Chlebowski, Rowan T.; Stefanick, Marcia L.; Aragaki, Aaron K.; Rossouw, Jacques E.; Prentice, Ross L.; Anderson, Garnet; Howard, Barbara V.; Thomson, Cynthia A.; LaCroix, Andrea Z.; Wactawski-Wende, Jean; Jackson, Rebecca D.; Limacher, Marian; Margolis, Karen L.; Wassertheil-Smoller, Sylvia; Beresford, Shirley A.; Cauley, Jane A.; Eaton, Charles B.; Gass, Margery; Hsia, Judith; Johnson, Karen C.; Kooperberg, Charles; Kuller, Lewis H.; Lewis, Cora E.; Liu, Simin; Martin, Lisa W.; Ockene, Judith K.; O'sullivan, Mary Jo; Powell, Lynda H.; Simon, Michael S.; Van Horn, Linda; Vitolins, Mara Z.; Wallace, Robert B. (2 жовтня 2013). Menopausal Hormone Therapy and Health Outcomes During the Intervention and Extended Poststopping Phases of the Women's Health Initiative Randomized Trials. JAMA 310 (13): 1353–1368. PMC 3963523. PMID 24084921. doi:10.1001/jama.2013.278040. 
• Marshall, N. L.; Tracy, A. J. (2009). After the Baby: Work-Family Conflict and Working Mothers' Psychological Health. Family Relations 58 (4): 380–391. doi:10.1111/j.1741-3729.2009.00560.x. 
• Marshall, Nancy L. Employment and women's health. с. 46–63. Процитовано 13 липня 2016. , in Spiers et al, (2013)
• Murray-Kolb, LE; Beard, JL (March 2007). Iron treatment normalizes cognitive functioning in young women.. American Journal of Clinical Nutrition 85 (3): 778–87. PMID 17344500. doi:10.1093/ajcn/85.3.778. 
• Norsigian, Judy (1994). Women and National Health Care Reform: A Progressive Feminist Agenda. Reframing Women's Health: Multidisciplinary Research and Practice. SAGE Publications, Inc. с. 111–117. ISBN 9780803958609. doi:10.4135/9781483327099.n11. , in Dan, (1994)
• Nour, Nawal M. (2014). Global women's health – A global perspective. Scandinavian Journal of Clinical and Laboratory Investigation 74: 8–12. PMID 25083886. doi:10.3109/00365513.2014.936673. , in Bergmeyer, (2014)
• Pimenta, Jeanne M; Galindo, Claudia; Jenkins, David; Taylor, Sylvia M (21 листопада 2013). Estimate of the global burden of cervical adenocarcinoma and potential impact of prophylactic human papillomavirus vaccination. BMC Cancer 13 (1): 553. PMC 3871005. PMID 24261839. doi:10.1186/1471-2407-13-553. 
• Pinn, VW (1994). The role of the NIH's Office of Research on Women's Health. Acad Med 69 (9): 698–702. PMID 8074758. doi:10.1097/00001888-199409000-00003. , in Academic Medicine, (1994)
• Public Health Service Task Force on Women's Health Issues (January–February 1985). Women's health. Report of the Public Health Service Task Force on Women's Health Issues. Public Health Reports 100 (1): 73–106. PMC 1424718. PMID 3918328. 
• Royal Thai College of Obstetricians and Gynaecologists; JHPIEGO Corporation Cervical Cancer Prevention Group (March 2003). Safety, acceptability, and feasibility of a single-visit approach to cervical-cancer prevention in rural Thailand: a demonstration project. The Lancet 361 (9360): 814–820. PMID 12642047. doi:10.1016/S0140-6736(03)12707-9. 
• Schiebinger, Londa (1 жовтня 2003). Women's health and clinical trials. Journal of Clinical Investigation 112 (7): 973–977. PMC 198535. PMID 14523031. doi:10.1172/JCI19993. 
• Shen, Helen (6 березня 2013). Inequality quantified: Mind the gender gap. Nature 495 (7439): 22–24. PMID 23467149. doi:10.1038/495022a. 
• Siegel, Rebecca; Naishadham, Deepa; Jemal, Ahmedin (January 2012). Cancer statistics, 2012. CA: A Cancer Journal for Clinicians 62 (1): 10–29. PMID 22237781. doi:10.3322/caac.20138. 
• Siegel, Rebecca L.; Miller, Kimberly D.; Jemal, Ahmedin (January 2016). Cancer statistics, 2016. CA: A Cancer Journal for Clinicians 66 (1): 7–30. PMID 26742998. doi:10.3322/caac.21332. }
• Stevens, Gretchen A; Mathers, Colin D; Beard, John R (1 вересня 2013). Global mortality trends and patterns in older women. Bulletin of the World Health Organization 91 (9): 630–639. PMC 3790210. PMID 24101779. doi:10.2471/BLT.12.109710. 
• Turshen, Meredeth; Koblinsky, Marge; Timyan, Judith; Gay, Jill (December 1994). The Health of Women: A Global Perspective. Journal of Public Health Policy 14 (3): 366. JSTOR 3343047. doi:10.2307/3343047. 
• Vickers, M. R; MacLennan, A. H; Lawton, B.; Ford, D.; Martin, J.; Meredith, S. K; DeStavola, B. L; Rose, S.; Dowell, A.; Wilkes, H. C; Darbyshire, J. H; Meade, T. W (4 серпня 2007). Main morbidities recorded in the women's international study of long duration oestrogen after menopause (WISDOM): a randomised controlled trial of hormone replacement therapy in postmenopausal women. BMJ 335 (7613): 239. PMC 1939792. PMID 17626056. doi:10.1136/bmj.39266.425069.AD. 
• Watts, Charlotte; Zimmerman, Cathy (April 2002). Violence against women: global scope and magnitude. The Lancet 359 (9313): 1232–1237. PMID 11955557. doi:10.1016/S0140-6736(02)08221-1. 
• Young, Ian S. (2014). Foreword. Scandinavian Journal of Clinical and Laboratory Investigation 74: 1. PMID 25083884. doi:10.3109/00365513.2014.936671. , in Bergmeyer, (2014)

Репродуктивне та сексуальне здоров'я

• Aedy, Thomas (12 квітня 2016). Ending child marriage: can we achieve this SDG?. Development Progress. Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 7 серпня 2016. , in Development Progress, (2016)
• Bruinvels, G; Burden, R J; McGregor, A J; Ackerman, K E; Dooley, M; Richards, T; Pedlar, C (6 червня 2016). Sport, exercise and the menstrual cycle: where is the research?. British Journal of Sports Medicine 51 (6): bjsports–2016–096279. PMID 27267895. doi:10.1136/bjsports-2016-096279. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 26 січня 2021. 
• Chandra, A; Copen, CE; Stephen, EH (14 серпня 2013). Infertility and impaired fecundity in the United States, 1982–2010: data from the National Survey of Family Growth.. National Health Statistics Reports (67): 1–18, 1 p following 19. PMID 24988820. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
• Darroch, Jacqueline E; Singh, Susheela (May 2013). Trends in contraceptive need and use in developing countries in 2003, 2008, and 2012: an analysis of national surveys. The Lancet 381 (9879): 1756–1762. PMID 23683642. doi:10.1016/S0140-6736(13)60597-8. 
• Forman, David; de Martel, Catherine; Lacey, Charles J.; Soerjomataram, Isabelle; Lortet-Tieulent, Joannie; Bruni, Laia; Vignat, Jerome; Ferlay, Jacques; Bray, Freddie; Plummer, Martyn; Franceschi, Silvia (November 2012). Global Burden of Human Papillomavirus and Related Diseases. Vaccine 30: F12–F23. PMID 23199955. doi:10.1016/j.vaccine.2012.07.055. 
• Ganatra, Bela; Tunçalp, Özge; Johnston, Heidi Bart; Johnson Jr, Brooke R; Gülmezoglu, Ahmet Metin; Temmerman, Marleen (1 березня 2014). From concept to measurement: operationalizing WHO's definition of unsafe abortion. Bulletin of the World Health Organization 92 (3): 155. PMC 3949603. PMID 24700971. doi:10.2471/BLT.14.136333. 
• Nour, NM (April 2004). Female genital cutting: clinical and cultural guidelines.. Obstetrical & Gynecological Survey 59 (4): 272–279. PMID 15024227. doi:10.1097/01.ogx.0000118939.19371.af. 
• Nour, Nawal (2006). Health Consequences of Child Marriage in Africa. Emerging Infectious Diseases 12 (11): 1644–1649. PMC 3372345. PMID 17283612. doi:10.3201/eid1211.060510. 
• Nour, Nawal M.; Michels, Karin B.; Bryant, Ann E. (July 2006). Defibulation to Treat Female Genital Cutting. Obstetrics & Gynecology 108 (1): 55–60. PMID 16816056. doi:10.1097/01.AOG.0000224613.72892.77. 
• Peterson, Herbert B; Darmstadt, Gary L; Bongaarts, John (May 2013). Meeting the unmet need for family planning: now is the time. The Lancet 381 (9879): 1696–1699. PMID 23683620. doi:10.1016/S0140-6736(13)60999-X. 
• Sedgh, Gilda; Bearak, Jonathan; Singh, Susheela; Bankole, Akinrinola; Popinchalk, Anna; Ganatra, Bela; Rossier, Clémentine; Gerdts, Caitlin; Tunçalp, Özge; Johnson, Brooke Ronald; Johnston, Heidi Bart; Alkema, Leontine (July 2016). Abortion incidence between 1990 and 2014: global, regional, and subregional levels and trends. The Lancet 388 (10041): 258–267. PMC 5498988. PMID 27179755. doi:10.1016/S0140-6736(16)30380-4. 
• Sunderam, Saswati; Kissin, Dmitry M.; Crawford, Sara B.; Folger, Suzanne G.; Jamieson, Denise J.; Warner, Lee; Barfield, Wanda D. (4 грудня 2015). Assisted Reproductive Technology Surveillance — United States, 2013. MMWR. Surveillance Summaries 64 (11): 1–25. PMID 26633040. doi:10.15585/mmwr.ss6411a1. 
• Sunderam, Saswati; Kissin, Dmitry M.; Crawford, Sara B.; Folger, Suzanne G.; Jamieson, Denise J.; Warner, Lee; Barfield, Wanda D. (6 грудня 2013). Assisted Reproductive Technology Surveillance — United States, 2010. MMWR. Surveillance Summaries 62 (9): 1–24. PMID 24304902. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 17 липня 2016. 

Материнська здоров'я

• Filippi, Véronique; Ronsmans, Carine; Campbell, Oona MR; Graham, Wendy J; Mills, Anne; Borghi, Jo; Koblinsky, Marjorie; Osrin, David (October 2006). Maternal health in poor countries: the broader context and a call for action. The Lancet 368 (9546): 1535–1541. PMID 17071287. doi:10.1016/S0140-6736(06)69384-7. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 26 січня 2021. 
• Hansen, Christian Holm; Schellenberg, Joanna R M Armstrong (January 2016). Modest global achievements in maternal survival: more focus on sub-Saharan Africa is needed. The Lancet 387 (10017): 410–411. PMID 26869551. doi:10.1016/S0140-6736(16)00099-4. Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 26 січня 2021. 
• Joint Commission (26 січня 2010). Preventing maternal death. Sentinel Event Alert (44). Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 26 січня 2021. 
• Rosenfield, Allan; Maine, Deborah; Freedman, Lynn (September 2006). Meeting MDG-5: an impossible dream?. The Lancet 368 (9542): 1133–1135. PMID 17011925. doi:10.1016/S0140-6736(06)69386-0. 
• Say, Lale; Chou, Doris; Gemmill, Alison; Tunçalp, Özge; Moller, Ann-Beth; Daniels, Jane; Gülmezoglu, A Metin; Temmerman, Marleen та ін. (June 2014). Global causes of maternal death: a WHO systematic analysis. The Lancet Global Health 2 (6): e323–e333. PMID 25103301. doi:10.1016/S2214-109X(14)70227-X.  рекомендується |displayauthors= (довідка)

Книги

• Barmak, Sarah (2016). Closer: Notes from the Orgasmic Frontier of Female Sexuality. Toronto: Coach. ISBN 9781552453230. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. 
• Boyd-Judson, Lyn; James, Patrick, ред. (2014). Women's global health norms and state policies. Lanham: Lexington Books. ISBN 9780739188897. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
• Crowell, Nancy A.; Burgess, Ann W., ред. (1996). Understanding Violence Against Women. DC: National Academies Press. ISBN 9780309588812. doi:10.17226/5127. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 26 січня 2021. 
• Dan, Alice J., ред. (1994). Reframing women's health multidisciplinary research and practice. Thousand Oaks, CA: Sage Publications. ISBN 9781452255200. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
• Grant, Nicole J. (1992). The Selling of contraception : the Dalkon Shield case, sexuality, and women's autonomy. Columbus: Ohio State University Press. ISBN 978-0814205723. 
• Hart, Tanya (2015). Health in the City: Race, Poverty, and the Negotiation of Women's Health in New York City, 1915–1930. NYU Press. ISBN 9781479873067. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
• Koblinsky, Marje; Timyan, Judith; Gay, Jill, ред. (1993). The health of women: a global perspective. Boulder, San Francisco: Westview Press. ISBN 9780813316086. 
• Lewis, Judith A.; Bernstein, Judith (1996). Women's Health: A Relational Perspective Across the Life Cycle. Sudbury, Mass.: Jones & Bartlett Learning. ISBN 9780867204858. 
• Loue, Sana; Sajatovic, Martha, ред. (2004). Encyclopedia of woment's health. New York: Kluwer Academic/Plenum Publishers. ISBN 9780306480737. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
• Nelson, Jennifer (2015). More Than Medicine: A History of the Feminist Women's Health Movement. New York University Press. ISBN 978-0-8147-6290-5. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
• Pringle, Rosemary (1998). Sex and medicine: gender, power and authority in the medical profession. Cambridge: Cambridge Univ. Press. ISBN 9780521578127. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
• Regitz-Zagrosek, Vera, ред. (2012). Sex and gender differences in pharmacology. Berlin: Springer. ISBN 9783642307256. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
• Senie, Ruby T., ред. (2014). Epidemiology of women's health. Burlington, MA: Jones & Bartlett Learning. ISBN 9780763769857. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
• Spiers, Mary V.; Geller, Pamela A.; Kloss, Jacqueline D., ред. (2013). Women's Health Psychology. Hoboken, NJ: Wiley. ISBN 9781118415511. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
• Seaman, Barbara; Eldridge, Laura (2008). The No-Nonsense Guide to Menopause. New York: Simon and Schuster. ISBN 9781416564836. 
• Stevens, Joyce (1995). Healing women: a history of Leichhardt Women's Community Health Centre. Leichhardt, N.S.W.: First Ten Years History Project. ISBN 978-0646259772. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 14 липня 2016. 
• Wolf, Naomi (2012). Vagina: a new biography. New York, New York: Ecco. ISBN 9780061989162. 
• Young, Iris (2000). Inclusion and democracy. Oxford New York: Oxford University Press. ISBN 9780198297550. 

Розділи

• Galea, Sandro (15 січня 2013). Foreword. с. ix–x. ISBN 9780763769857. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 26 січня 2021. , in Senie, (2014)
• Rosenthal, Miriam B. (2004). Depression. Encyclopedia of Women's Health. с. 358–360. ISBN 978-0-306-48073-7. doi:10.1007/978-0-306-48113-0_120. , in Loue та Sajatovic, (2004)
• Stebbins, Tira B. (2004). Mental Illness. Encyclopedia of Women's Health. с. 820–822. ISBN 978-0-306-48073-7. doi:10.1007/978-0-306-48113-0_274. , in Loue та Sajatovic, (2004)
• Varia, Nisha (5 січня 2016). Ending Child Mariage: Meeting the Global Development Goals' Promise to Girls. с. 33–40. Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 26 січня 2021. , in World Report, (2016)

Звіти та доповіді

• Action Plan for Women's Health. US Public Health Service Office on Women's Health. 2004. ISBN 9780788117893. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
• Cartwright, Silvia (5 серпня 1988). The Report of the Committee of Inquiry into Allegations Concerning the Treatment of Cervical Cancer at National Women's Hospital and into Other Related Matters. Auckland: Government Printing Office. ISBN 978-0-473-00664-8. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
• Committee on Women's Health Research, Institute of Medicine (2010). Women's Health Research: Progress, Pitfalls, and Promise. Washington DC: National Academies Press. ISBN 9780309153898. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 24 липня 2016. 
• Johnson, Paula A.; Therese Fitzgerald, Therese; Salganicoff, Alina; Wood, Susan F.; Goldstein, Jill M. (3 березня 2014). Sex-Specific Medical Research Why Women's Health Can't Wait: A Report of the Mary Horrigan Connors Center for Women's Health & Gender Biology at Brigham and Women's Hospital. Boston MA: Mary Horrigan Connors Center for Women's Health & Gender Biology. Архів оригіналу за 14 травня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
• Office of the Surgeon General (2004). Bone Health and Osteoporosis: A Report of the Surgeon General. Rockville, MD: U.S. Department of Health and Human Services. PMID 20945569. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 18 липня 2016. 
• Presler-Marshall, Elizabeth; Jones, Nicola (June 2012). Charting the future: empowering girls to prevent early pregnancy. London: Overseas Development Institute Save the Children. Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 26 січня 2021. 
• Singh, Susheela; Darroch, Jacqueline E. (June 2012). Adding It Up: Costs and Benefits of Contraceptive Services Estimates for 2012. NY: Guttmacher Institute UNFPA. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 7 вересня 2016. 
• Wood, Susan F.; Dor, Avi; Gee, Rebekah E.; Harms, Alison; Mauery, D. Richard; Rosenbaum, Sara J.; Tan, Ellen (15 червня 2009). Women's health and health care reform: the economic burden of disease in women'. D. Richard. Washington DC: George Washington University, School of Public Health and Health Services, Jacobs Institute of Women's Health. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 17 липня 2016. 
• World Report 2016. New York: Human Rights Watch. 2016. ISBN 978-1-60980-702-3. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 26 січня 2021. 

Документи ООН

• Biddlecom, Ann; Kantorová, Vladimíra; Kisambira, Stephen; Nahmias, Petra; Rafalimanana, Hantamalala (2015). Trends in Contraceptive Use Worldwide 2015. New York: Department of Economic and Social Affairs, United Nations. ISBN 978-92-1-057775-5. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
• Blum, Robert W; Gates, William H (2015). Girlhood, Not Motherhood: Preventing Adolescent Pregnancy. UNFPA. ISBN 978-0-89714-986-0. Архів оригіналу за 9 лютого 2020. Процитовано 5 серпня 2016. 
• Garcia-Moreno, Claudia; Guedes, Alessandra; Knerr, Wendy (2012). Understanding and addressing violence against women. WHO PAHO. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 26 січня 2021. 
• García-Moreno, Claudia; Pallitto, Christina; Devries, Karen; Stöckl, Heidi; Watts, Charlotte; Abrahams, Naeemah (2013). Global and regional estimates of violence against women prevalence and health effects of intimate partner violence and non-partner sexual violence.. Geneva: WHO LSHTM SAMRC. ISBN 978-92-4-156462-5. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 26 січня 2021. 
• Ibañez, Ximena Andión; Phillips, Suzannah; Fine, Johanna; Shoranick, Tammy (2010). The right to contraceptive information and services for women and adolescents. Center for Reproductive Rights UNFPA. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 26 січня 2021. 
• Jones, Debra A (2007). Living Testimony: Obstetric Fistula and Inequities in Maternal Health. UNFPA. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 26 січня 2021. 
• Krug, Etienne G.; Dahlberg, Linda L.; Mercy, James A.; Zwi, Anthony B.; Lozano, Rafael, ред. (2002). The World report on violence and health. Geneva: WHO. ISBN 978-92-4-154561-7. 
• Ricardo, Christine; Verani, Fabio (2010). Engaging Men and Boys in Gender Equality and Health: A global toolkit for action. UNFPA. ISBN 978-0-89714-909-9. Архів оригіналу за 7 вересня 2015. Процитовано 26 січня 2021. 
• Stewart, BW; Wild, CP, ред. (2014). World Cancer Report 2014. Lyon: IARC WHO. ISBN 978-92-832-0443-5. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 26 січня 2021. 
• CSW (2013). Agreed conclusions: The elimination and prevention of all forms of violence against women and girls. ECOSOC UN Women. Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 24 серпня 2016. 
• UN (20 грудня 1993). Declaration on the Elimination of Violence against Women. 48/104. United Nations General Assembly. Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 26 січня 2021. 
• UN (8 вересня 2000). United Nations Millennium Declaration. 55/2. United Nations General Assembly. Архів оригіналу за 7 серпня 2019. Процитовано 26 січня 2021. 
• UN (2015). The Millennium Development Goals Report 2015. New York: United Nations. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
• UN (2015). Millennium Development Goal 3: Promote gender equality and empower women. New York: United Nations. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 26 січня 2021. 
• UN (2015). Millennium Development Goal 5: Improve maternal health. New York: United Nations. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
• UNFPA (February 2016). Facing the Facts: Adolescent girls and contraception. Архів оригіналу за 21 травня 2019. Процитовано 26 січня 2021. 
• UN Women. The Facts: Violence against Women & Millennium Development Goals. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 23 серпня 2016. 
• UN Women (January 2016). Flagship Programme: Prevention and access to essential services to end violence against women. Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
• WHA (May 1996). Prevention of violence: a public health priority WHA49.25. Geneva: WHO. Архів оригіналу за 22 січня 2013. Процитовано 26 січня 2021. 
• WHO (July 1997). Violence against women: Definition and scope of the problem. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 26 січня 2021. 
• WHO (2005). Addressing violence against women and achieving the Millennium Development Goals. Geneva: WHO: Department of Gender, Women and Health. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022. 
• WHO (2005). The World Health Report 2005: Make every mother and child count. Geneva: WHO. ISBN 92-4-156290-0. Архів оригіналу за 13 квітня 2005. Процитовано 26 січня 2021. 
• WHO (2014). Trends in maternal mortality: 1990 to 2013. WHO. ISBN 978-92-4-150722-6. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 2 серпня 2016. 
• WHO (August 2016). Child, early and forced marriage legislation in 37 Asia-Pacific countries. WHO IPU. ISBN 978-92-4-156504-2. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 5 серпня 2016. 

Вебсайти

• McGregor, Alyson (September 2014). Why medicine often has dangerous side effects for women. TED: Ideas worth spreading. Sapling Foundation. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 26 січня 2021. 
• Saslow, Debbie (30 січня 2013). Cervical Cancer is an International Issue. American Cancer Society. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 12 серпня 2016. 
• Arulkumaran, Sabaratnam (ред.). GLOWM: The Global Library of Women's Medicine. International Federation of Gynecology and Obstetrics (FIGO). Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 18 липня 2016. 
• NLM (2015). Women's Health. Medical Subject Headings (MeSH). Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 6 липня 2016. 
• The global NCD epidemic: shifting the definition of women's health and development. GHD. Global Health and Diplomacy. 2014. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 26 січня 2021. 

Новини

• Barlow, Rich (28 березня 2014). Why Medical Research Often Ignores Women. BU Today (Boston University). Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 21 липня 2016. 
• Belluz, Julia (7 листопада 2016). Want to improve the health of women? Electing a female leader helps.. Vox. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 10 листопада 2016. 
• MacEachron, Allison (July 2014). Women's Health in the Post – 2015 World: Ensuring No One is Left Behind. BCUN News (Business Council for the United Nations). Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 13 липня 2016. 
• Paquette, Danielle (22 жовтня 2016). Why your daughter may never need to buy a tampon. Washington Post. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 26 жовтня 2016. 
• Rogers, Katie (18 жовтня 2016). How to stop your period. New York Times. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 26 жовтня 2016. 
• Roussy, Kas (6 червня 2016). Women's period seen as barrier to medical research: 'Women are not just men with boobs and tubes,' researcher says. Canadian Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 4 липня 2016. 
• Roy, Eleanor Ainge (30 липня 2016). New Zealand schoolgirls skip class because they can't afford sanitary items. The Guardian. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 2 серпня 2016. 
• Rubli, Sabrina (12 грудня 2014). How Menstrual Cups Are Changing Lives in East Africa. The Huffington Post. Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 2 серпня 2016. 

Women's health research

• Black Women's Health Study. Boston University Sloane Epidemiology Centre. Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 21 липня 2016. 
• Jacobs Institute of Women's Health. Milken Institute School of Public Health. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 20 липня 2016. 
• Nurses' Health Study. Harvard School of Public Health. 2016. Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 21 липня 2016. 
• Office of Research on Women's Health (ORWH). National Institutes of Health. 2016. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 20 липня 2016. 
• Women's Health Initiative. National Heart, Lung and Blood Institute. 2010. Архів оригіналу за 18 грудня 2017. Процитовано 21 липня 2016. 
• Society for Women's Health Research. 2016. Архів оригіналу за 1 січня 2020. Процитовано 20 липня 2016. 
• Women's Health Research Institute. Northwestern University. Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 20 липня 2016. 

Організації

• The American Congress of Obstetricians and Gynecologists. 2016. Архів оригіналу за 30 квітня 2015. Процитовано 15 вересня 2016.  see American Congress of Obstetricians and Gynecologists
• Ending female genital mutilation to promote the achievement of the millennium development goals. Amnesty International. 2010. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 4 серпня 2016. 
• Child marriage facts and figures. International Center for Research on Women. 2015. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 4 серпня 2016. 
• Girl Summit 2014. UK Department of International Development. 2014. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 6 серпня 2016. 
• Office on Women's Health. US Department of Health and Human Services. 2012. Архів оригіналу за 4 жовтня 2019. Процитовано 25 липня 2016. 
  • Girl Summit 2014. 2014. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 6 серпня 2016. 
• Girls not Brides. 2016. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 6 серпня 2016. 
• ICRW. International Center for Research on Women. 2015. Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 7 серпня 2016. 
• Human Rights Watch. 2016. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 7 серпня 2016.  see Human Rights Watch
• Development Progress. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 7 серпня 2016. 
• Overseas Development Institute. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 13 вересня 2016.  see Overseas Development Institute
• Save the Children. 2016. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 14 вересня 2016.  see Save the Children
• Women's Health Action. New Zealand. 2014. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 23 серпня 2016. 

Women's health providers

• Ciel Benedetto: A History of the Santa Cruz Women's Health Center, 1985–2000. University of California Santa Cruz. 2016. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 19 липня 2016. 
• Leichhardt Women's Community Health Centre. 2016. Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 14 липня 2016. 
• Shenandoah Women's Healthcare, Harrisonburg VA. Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 18 липня 2016. 

ООН

• United Nations. Архів оригіналу за 4 жовтня 2016. Процитовано 1 серпня 2016. 
• Millennium Development Goals and Beyond 2015. United Nations. Архів оригіналу за 4 травня 2007. Процитовано 31 липня 2016. 
• Sustainable Development Goals. United Nations. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 1 серпня 2016. 
• ECOSOC. United Nations Economic and Social Council. United Nations. Архів оригіналу за 10 вересня 2016. Процитовано 24 серпня 2016. 
• OHCHR. Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights. United Nations. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 5 серпня 2016. 
• UNDESA. UN Department of Economic and Social Affairs. United Nations. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 10 вересня 2016. 
• UNFPA. United Nations Population Fund. United Nations. Архів оригіналу за 7 жовтня 2008. Процитовано 31 липня 2016. 
• UNICEF. United Nations Children's Emergency Fund. United Nations. Архів оригіналу за 23 лютого 2011. Процитовано 1 серпня 2016. 
• UN Women (2016). United Nations Entity for Gender Equality and the Empowerment of Women. United Nations. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 16 серпня 2016. 
  • CSW (2016). Commission on the Status of Women. ECOSOC UN Women. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 24 серпня 2016. 

ВООЗ

• WHO (2016). World Health Organization. Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 26 січня 2021. 
  • WHO (1948). WHO definition of Health (Preamble to the Constitution of the World Health Organization as adopted by the International Health Conference, New York, 19–22 June 1946; signed on 22 July 1946 by the representatives of 61 States (Official Records of the World Health Organization, no. 2, p. 100) and entered into force on 7 April 1948.). Архів оригіналу за 7 липня 2016. Процитовано 6 липня 2016. , in WHO, (2016)
  • WHO (2016). Women's health. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 8 січня 2017. 
  • WHO (2016). Sexual and reproductive health. Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 8 січня 2017. 
  • WHO (2016). Health worker roles in providing safe abortion care and post-abortion contraception. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 8 січня 2017. 
  • PMNCH (5 вересня 2014). UN passes historic resolution on ending child marriage. The Partnership for Maternal, Newborn & Child Health (PMNCH). WHO UN. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 6 серпня 2016. 
  • Bustreo, Flavia (8 березня 2015). Ten top issues for women's health. Promoting health through the life-course. WHO. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 15 серпня 2016. 
  • IARC (2016). International Agency for Research on Cancer. WHO. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 6 вересня 2016. 

CDC

• CDC. Centers for Disease Control. U.S. Department of Health & Human Services. Архів оригіналу за 30 березня 2006. Процитовано 16 липня 2016. 
  • CDC (2016). Morbidity and Mortality Weekly Report (MMWR). Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 17 липня 2016. , in CDC, (2016)
  • CDC (2012). Osteoporosis or Low Bone Mass at the Femur Neck or Lumbar Spine in Older Adults: United States, 2005–2008. Архів оригіналу за 7 травня 2019. Процитовано 18 липня 2016. , in CDC, (2016), in CDC, (2016)