| Мастит | |
|---|---|
| |
| Спеціальність | гінекологія і сімейна медицина |
| Препарати | novobiocin sodiumd |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | GB21 |
| МКХ-10 | N61 |
| DiseasesDB | 7861 |
| MedlinePlus | 001490 |
| MeSH | D008413 |
| SNOMED CT | 45198002 |
 Mastitis у Вікісховищі | |
| Частина серії | ||||||
| Жіноче здоров'я | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
|
||||||
|
Нерепродуктивне здоров'я
|
||||||
Портал  Проєкт Стиль
| ||||||
Масти́т (лат. mastitis, від дав.-гр. μαστός — «груди, молочні залози») — інфекційно-запальний процес у молочній залозі, якій спричинюють певні патогени. Найчастіше він трапляється серед породілль, що годують грудьми дитину (лактаційний мастит). Може виникати як наслідок «некоригованого» лактостазу. Проте, інколи, він може бути й у жінок, які не вигодовують грудьми, у вагітних і навіть у новонароджених дітей обох статей.
Загальна характеристика
Згідно з клінічними дослідженнями, найчастішими причинами гострого лактаційного маститу є порушення режиму догляду за грудьми (під час лактації в жінок, які вперше народили). Мастит може виникати внаслідок переохолодження ділянки молочної залози, через тріщину, садно, подряпину чи ранку на соску, в тканину грудей можуть проникати бактерії.
Треба відрізняти мастит від застою молока в протоках (лактостаз). Застій виглядає як болюче, набрякле, тверде ущільнення в груді. У більшості випадків саме лактостаз передує розвитку гострого лактаційного маститу. Шкіра над застійною протокою часто гіперемована, так само, як і при маститі. Гарячка й біль при маститі звичайно більш виражені. Однак не завжди легко розрізнити початковий мастит та лактостаз. Обоє пов'язані із болючим ущільненням у груді. Лактостаз може переходити в мастит. Щоб визначити чи відноситься підвищення температури до проблем грудей, треба виміряти температуру в декількох місцях — під обома пахвами, у лікті, у паху. Якщо температура під пахвами є найвищою, тоді це підтверджує наявність маститу.
Етіологія
- порушення відтоку молока з якоїсь дольки залози або з неї в цілому в результаті закупорки молочних проток;
- погане спорожнювання груді або певної її частини.
Фактори виникнення
- погане спорожнювання грудей:
- неправильне захоплення грудей;
- годівля в одній позиції;
- використанням пристосувань, що імітують груди;
- використання накладок для грудей під час годування;
- обмеження перебування дитини біля грудей;
- наявність тріщин соска;
- годування грудьми по графіку (рідкі та короткі годівлі по режиму приводять до поганого спорожнювання грудей);
- введення додаткової рідини
- відмова від годування грудьми й перехід на штучне вигодовування;
- здавлювання молочних залоз тісним одягом або пальцями матері під час годування;
- сон на животі;
- стрес;
- надмірне фізичне навантаження (спазми проток молочних залоз);
- травми й забиті місця грудей;
- годування грудьми не розігрівшись після переохолодження.
Збудники — стрептококи, стафілококи, рідше — пневмококи, гонококи та ін.
Клінічні прояви
Серозний гострий мастит (мастит, що починається)
Раптовий початок, гарячка (до 39° С), сильний біль в молочній залозі, при пальпації — болючий інфільтрат з нечіткими межами. Залоза збільшена в розмірах, напружена, шкіра над вогнищем гіперемійована. Нерідко виникають лімфангіт, регіонарний лімфаденіт.
Лікування
Амоксицилін, пеніцилін і деякі інші часто призначувані антибіотики зазвичай не допомагають при лікуванні маститу. Якщо є потреба в антибіотиках, вони повинні діяти на золотистий стафілокок (лат. Staphylococcus aureus). Ефективні проти цієї бактерії цефалексин, клоксациллін, флуклоксациллин, амоксиклав, клиндамицин і ципрофлоксацин. Останні два підходять для матерів з алергією на пеніцилін. Лікування призначає лікар.
Також проводять наступні заходи:
- виправити прикладання дитини до грудей;
- навчитися годувати дитину в різних позиціях;
- не давати дитині імітаторів соска (дурника, соску);
- не використовувати накладки на сосок для годування;
- годувати далі грудьми, якщо це тільки не занадто болісно. Якнайкраще спорожнювати болючу грудь:
- розташувати дитину біля грудей так, щоб її підборіддя «вказувало» на місце застою;
- під час ссання дитини, легенько масажувати груди в районі ущільнення в напрямку від основи грудей до соска;
- під час годування зігрівати місце застою, випити щось тепле, прийняти теплий душ, (він підсилює ефект окситоцину), під душем можна зробити масаж (легкий) і дати груди дитині (або зцідити груди, потім запропонувати дитині груди для розсмоктування застою). Якщо після годівлі застій пальпується — слід зцідити груди. Якщо є підозра на інфікований мастит, виключаються всякі теплові медичні процедури (особливо спиртові!) через небезпеку виникнення абсцесу. Також потрібно виключити грубий масажі грудей;
- між годуваннями на почервоніле місце прикладати лід (лід загорнути в тканину) на 5-10 хвилин. Лід не має лікувальних властивостей, але за рахунок скорочення проток знімає почервоніння та набряк груді;
- якщо не можливо годувати грудьми, потрібно зціджувати молоко. Щоб не відбулося поширення інфекції в сусідні ділянки, зціджування повинні робитися електричним молоковідсмоктувачем, його можна взяти напрокат.
Якщо всі міри лікування маститу виявляються ефективними, то зціджування закінчують на 10-й день.
- не обмежувати час перебування дитини біля грудей;
- виключно грудне вигодовування (без допоювання та догодовування) у перші 6 місяців — 1 рік;
- призначають додаткові зціджування залежно від складності, може бути від 1-го до 3-х на добу;
- спати на спині або на боці;
- вільний одяг, нетісний бюстгальтер;
- як тільки відчується полегшення відразу ж почати знову прикладати дитину до грудей;— чим раніше, тим краще. Мастит проходить швидше, якщо годувати грудьми;
- висока температура допомагає впоратися зі збудником. Збивати температуру тільки якщо хворій дуже погано, а не просто тому, що вона є;
- якщо закупорена протока закінчується маленьким пухирцем на вершині соска, можна відкрити його стерильною голкою. Простерилізувати голку або шпильку, остудити, і проколоти пухир. Не треба длубатися в соску. Просто злегка проткнути пухирець збоку або зверху. Розкриття пухира зменшить біль у соску, навіть якщо не вдасться відразу спорожнити забиту протоку;
- якщо закупорена протока не очистилася протягом 48 годин (звичайно проходить), часто допомагає фізіотерапія ультразвуком. Це можна зробити в лікарні. Доза: 2 watts/cm, безупинно, протягом п'яти хвилин до місця застою, один раз на день, до двох доз. Якщо дві фізіопроцедури не допомогли, немає ніякого сенсу продовжувати. Ультразвук допомагає й при повторюваних на тому самому місці застоях. Коли застої повторюються, деяким матерям може допомогти також прийом лецитина, одна капсула (1200 мг) 3 або 4 рази в день;
- якщо через 2 дні поліпшення не наступило;— виникає небезпека інфікованого маститу. У цьому випадку лікування призначає лікар;— антибіотик, але його обов'язково треба попередити про те, що Ви хочете продовжувати годувати дитину грудьми. У цьому випадку лікар призначить ті антибіотики, які можна приймати жінці, що годує, не відмовляючись від годівлі грудьми;
- якщо симптоми починають стихати, не треба починати прийом антибіотиків. Симптоми будуть поступово минати й зовсім зникнуть протягом наступних 2-5 днів. Температура звичайно падає в першу добу, біль минає через 24-48 годин, а ущільнення в груді розсмоктується за кілька днів. Червоність може залишитися протягом тижня або більше;
- відпочинок допомагає впоратися з цією хворобою.
Ускладнення
- Абсцес: мастит іноді ускладнюється абсцесом. В цьому випадку не потрібно припиняти годівлю, навіть проблемною грудю. Раніше абсцес майже завжди розкривали хірургічним шляхом. Тепер частіше проводять кілька відсмоктувань за допомогою голки або дренажу при контролі радіографії;— це менше впливає на годівлю грудьми. Якщо є потрібна операція, розріз треба робити якнайдалі від ореола.
Гнійний (деструктивний) мастит
Є такі форми — абсцедуюча, флегмонозна, гангренозна. Характеризується важким загальним станом, лихоманкою, збільшенням молочної залози, різкою болючістю, гіперемією шкіри (може бути із синцевим відтінком), лімфангоїтом, лімфаденітом (збільшення лімфатичних вузлів). Різке підвищення температури тіла до 39-40 °C, синдром загальної інтоксикації організму та інш.. При відсутності адекватної медичної допомоги та лікування, надалі може розвиватись сепсис.
Лікування
Лікування гнійного маститу — хірургічне, що полягає в розтині гнійника та дренуванні молочної залози. Розрізи роблять півмісяцеві або ж у радіальному напрямі вздовж ходу вивідних проток, не чіпаючи сосків та грудні кружальця. При множинних абсцесах нерідко виникає необхідність у кількох розрізах. Антибіотикотерапія та симптоматичне лікування обов'язкове, обсяг визначається хірургом в індивідуальному порядку. При лактаційному деструктивному маститі, немовля переводять на штучне вигодовування, не зважаючи на «метаболічний стрес» у дитини.
Профілактика
- підготовка грудей і сосків до годування, ще у період вагітності
- часте прикладання дитини до грудей не рідше ніж що 2 год. (відмовитися від графіку годувань);
- слідкування за правильністю прикладання до грудей
- до та після годування гігієнічне обмивання (протирання) грудей
- забирати груди після того як дитина їх відпустила, навчитися правильно забирати груди;
- чергувати груди приблизно що 2 години;
- вільний одяг, не тісний бюстгальтер;
- сон на спині або на боці;
- максимум уникання стресових ситуацій;
- розумне фізичне навантаження;
- виключно грудне вигодовування (без допоювання та догодовування) в перші 6 міс.;
- перш ніж годувати грудьми після переохолодження потрібно розігрітись;
- уникання травм грудей;
- корисно також періодично масажувати груди перевіряючи на наявність болючих ущільнень;
- зціджувати залишки молока після годування
- при появі дрібних ушкоджень, використовувати «зеленку» та терміново проконсультуватись з лікарем
Див. також
Джерела
- Кіт О. М. та інш. Хірургія.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.- 644 с. ISBN 966-673-063-4 (С.425-429)
- Факультетська хірургія / Ред. В. О. Шідловський та ін.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.- 544 с. ISBN 966-673-003 (С.356-363)
- О. М. Кіт. Медсестринство в хірургії : [арх. 22 січня 2022] : підручник / О. Л. Ковальчук, Г. Т. Пустовойт. — Тернопіль : Укрмедкнига, 2001. — С. 348-352. — 494 с. — ISBN 966-7364-92-5.
- Клінічна хірургія/За ред. Л. Я. Ковальчука.- Укрмеднига: Тернопіль, 2000.- Т.2, 504 с. ISBN 966-7364-27-5 (С.337-342)
- Кузнєцов А. Я. Хірургічне лікування «сучасного» гострого лактаційного маститу // Шпитальна хірургія.- 1999.- № 3.- С.101-104.
- (рос.)Дуденко Г. И., Дегтярук И. А. Послеродовый стафилококовый мастит.- К.:З.- 1984.- 120 с.
Література
- (рос.)Голота В. Я., Алуев В. Н. Качественный состав молока при лактационном мастите // Акушерство і гінекологія.- 1984.- № 9.- С. 48-50.
Посилання
- Післяпологовий мастит [Архівовано 21 липня 2020 у Wayback Machine.]
- А. Я. Кузнєцов. Гострий деструктивний лактаційний мастит[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
|
