| Частина серії | ||||||
| Жіноче здоров'я | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
|
||||||
|
Нерепродуктивне здоров'я
|
||||||
Портал  Проєкт Стиль
| ||||||
Планува́ння сім'ї́ (англ. family planning) — ухвалення людиною (або кількома людьми) добровільних та зважених рішень про об'єм власної сім'ї, зокрема, про число, умови і час появи дітей у ній, і дії, що сприяють реалізації таких рішень.
Правовою і морально-етичною основами планування сім'ї є плановане (відповідальне) батьківство — надання сім'ї, парі та окремим особистостям можливості вільно і відповідально визначати бажане для них число дітей і проміжки між їх народженнями (календар народжень). Таке репродуктивне право проголошене в цілому ряді міжнародних угод і розглядається як одне з основних прав людини.
На макрорівні під плануванням сім'ї розуміється діяльність державних і недержавних організацій (програми, комплекси заходів), спрямована на створення умов для реалізації відповідального батьківства, для досягнення кожною сім'єю, парою чи особою бажаного числа дітей. На практиці ця діяльність в основному спрямована на стимулювання обмеження дітонародження, тому програми планування сім'ї іноді називаються програмами контролю народжуваності.
Ефективність планування сім'ї залежить від інформованості людей про методи контрацепції, а також від доступності і прийнятності цих методів для різних категорій сімей.
Близько 99 % смертей матерів припадають на країни, що розвиваються; менше половини трапляються в Африці на південь від Сахари та майже третина — в Південній Азії.
Причини та переваги
Сутність планування сім'ї полягає в доданні сексуальним практикам, крім статусу засобу відтворення собі подібних (за винятком випадків, коли це є усвідомленим вибором), статусу засобу для:
- вираження почуття любові,
- побудови стабільності у взаєминах,
- поділу фізичної насолоди,
- та інших нерепродуктивних цілей.
Планування сім'ї має ряд позитивних наслідків порівняно з незапланованими материнством та батьківством, зокрема:
- допомагає досягати бажаного числа дітей в сім'ї і зберегти їх,
- дозволяє вибирати час народження дітей з урахуванням віку матерів та батьків і соціально-економічних умов їх життя,
- дозволяє регулювати інтервали між народженнями дітей,
- дозволяє уникати небажаної вагітності: зокрема, підліткової та в результаті зґвалтувань;
- допомагає уникати незапланованих народжень,
- знижує материнську та дитячу смертність,
- зберігає здоров'я матерів та дітей, жіноче здоров'я загалом,
- сприяє скороченню вторинного безпліддя.
Основними причинами для існування сімейного планування, таким чином, є ризики для здоров'я матерів та обмеженість ресурсів на вирощування дітей.
Материнське здоров'я та смертність
Всесвітня організація охорони здоров'я постановляє щодо материнського здоров'я наступне:
- «Материнське здоров'я відноситься до здоров'я жінки протягом вагітності, пологів та післяпологового періоду. В той час як материнство буває позитивним та наповнюючим досвідом, для занадто багатьох матерів воно пов'язане зі стражданнями, погіршеннями здоров'я та навіть зі смертю».
Раннє материнство
Як раннє, так і пізнє материнство небезпечні підвищеними ризиками.
Приблизно 12 мільйонів дівчат у віці 15–19 років і щонайменше 777 000 дівчаток до 15 років народжують щороку у регіонах, що розвиваються. Щонайменше 10 мільйонів небажаних вагітностей відбувається щороку серед дівчат-підлітків 15-19 років у країнах, що розвиваються.
Юні дівчата під час підліткових вагітностей стикаються з вищим ризиком ускладнень та смерті під час вагітності та пологів. Очікування принаймні до 18 років перед спробами завести дітей покращує здоров'я як жінки, так і дитини.
Також, якщо після народження дитини є бажаними ще діти, для здоров'я жінки та дітей краще зачекати принаймні 2 роки після попереднього народження перед спробами зачаття (але не рекомендовано більше 5 років). Після викидня чи аборту для збереження здоров'я варто зачекати як мінімум 6 місяців.
Ускладнення під час вагітності та пологів є головною причиною смерті 15–19-річних дівчат у всьому світі. Згідно з підрахунками — 5,6 мільйонів абортів щороку трапляються серед дівчат-підлітків у віці 15–19 років, 3,9 мільйона є небезпечними, сприяючи материнській смертності, захворюваності та тривалим проблемам зі здоров'ям.
Мати-підлітки (у віці 10–19 років) стикаються з більшими ризиками еклампсії, пуерперального ендометриту та системних інфекцій, ніж жінки віком від 20 до 24 років, а діти матері-підлітка стикаються з більшими ризиками низької ваги при народженні, передчасних пологів та важких новонароджених.
Пізнє материнство
Плануючи родину, жінки також повинні стерегтися репродуктивних ризиків, пов'язаних із їхнім віком. Як і старші чоловіки, старші жінки мають вищий шанс зачати дитину з аутизмом чи синдромом Дауна, зростають шанси багатоплідних родів, що загострює ризики пізніх пологів; в них також вищі шанси розвитку гестаційного цукрового діабету, більша вірогідність потреби в кесаревому розтині; тіла старших жінок менш пристосовані до дітонародження. Вищий ризик затяжних пологів, що є дистресом як для матері, так і для немовляти.
Генетичні ускладнення
Планування сім'ї також показане для пар, що мають високий ризик успадковування генетичних патологій та хвороб. Часто в генетичну консультацію звертається пара, де один партнер/партнерка чи обоє мають генетичні патології в роду, для визначення імовірного ризику їх успадкування.
Ресурси
За комплексиними даними міжнародних спостережень, коли жінки мають доступ до додаткової (післяшкільної) освіти та оплачуваної роботи, сім'ї можуть інвестувати більше в кожну дитину. Діти з меншою кількістю сиблінгів (братів чи сестер) схильні довше залишатися в школі, ніж ті, в кого більше сиблінгів. Полишення школи задля народження дітей є довготривалим наслідком для майбутнього дівчат з багатодітних сімей, як і для трудових ресурсів їхніх майбутніх сімей та спільнот. Сімейне планування сповільнює нераціональне зростання популяції, котре виснажує ресурси довкілля в планетарному масштабі, а також національні та регіональні зусилля для розвитку.
Методи
Найчастіше використовувані методи дозволяють парі на регулярній основі вступати у статевий контакт, отримуючи задоволення, при цьому надійно зменшуючи вірогідність виникнення вагітності, принаймні доти, поки пара не вирішить, що хоче виникнення вагітності. У зв'язку з цим, планування сім'ї включає методи конттрацепції, які або запобігають заплідненню, або діють після запліднення, заважаючи імплантації ембріона. До сучасних методів планування сім'ї належать:
- Контрацепція та інші методи попередження вагітності;
- Допоміжні репродуктивні технології,
- Планування фінансів (як індивідуальне, так і сімейне): сімейна економіка, див. Вартість вирощування дитини;
- Відслідковуванняфертильності зі спостережень за менструальним циклом;
- Медіа-кампанії та сексуальна освіта.
Див. також
Посилання
- ВООЗ. «Планирование семьи». World Health Organization. Перевірено 2018-07-12.
- International Planned Parenthood Federation
- A World too Full of People by Mary Fitzgerald, NewStatesman, August 30, 2010
- familienplanung.de
| |||||||||||||||||
|
