Мы используем файлы cookie.
Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.

Гастроентерологія

Подписчиков: 0, рейтинг: 0

Гастроентерологія – розділ медицини, який вивчає органи травної системи людини, їхню будову і функціювання, їхні захворювання і методи їхнього лікування.

Шлунково-кишковий тракт відіграє вирішальну роль у підтримці загального здоров’я, оскільки він відповідає за травлення та всмоктування поживних речовин. А також, усунення відходів, регуляцію імунної системи, настрою та загального самопочуття. Розлади в цій системі можуть суттєво вплинути на якість життя людини, а в деяких випадках можуть становити смертельну загрозу. Вплив харчування на людину забезпечує передову увагу до гастроентерології в системі охорони здоров'я.

Історія

Історія гастроентерології сягає стародавніх часів, коли стародавні єгиптяни, греки та римляни визнавали важливість травної системи та розробляли різні засоби та методи лікування шлунково-кишкових розладів. (Див.Історія медицини) Посилаючись на єгипетські папіруси, Джон Ф. Нанн виявив значні знання про шлунково-кишкові захворювання серед практикуючих лікарів у період правління фараонів.

У стародавніх греків Гіппократ приписував травленню одну з ключових ролей в здоров'ї. Концепція Галена про чотири відділи шлунка була широко прийнята аж до сучасності в сімнадцятому столітті. Діоскорид у 50-70х роками нашої ери написав 5-томну збіку книг під назвою «De Materia Medica», в якій детально описано понад 600 рослин та їхні лікувальні властивості, разом з деякими твариими і мінеральними речовинами, а також близько 1000 ліків, виготовлених з них; «De Materia Medica» була перекладена на багато мов й широко використовувалась в медицині всього світу наступні 1700 років, включаючи гастроентерологію.

У 17 столітті Вільям Харві, англійський лікар, який описав кровообіг, велике й мале кола кровообігу, зробив значний внесок у вивчення травлення, спостерігаючи за рухами шлунка і кишечника у тварин.

У 19 столітті стався значний прогрес у діагностиці та лікуванні шлунково-кишкових розладів. Винахід ендоскопа в 1806 році Філіпом Бозіні, німецьким лікарем, дозволив безпосередньо візуалізувати шлунково-кишковий тракт, зробивши революцію в діагностиці шлунково-кишкових розладів.

У 20-му столітті розвиток радіологічних зображень, таких як рентгеноскопія з барієм і барієва клізма, ще більше покращив діагностичні можливості. Поява антибіотиків та імуносупресивних препаратів також змінило підхід до лікування шлунково-кишкових розладів, зокрема запальних захворювань кишечника.

У 21 столітті відбувся значний прогрес у галузі гастроентерології з розвитком нових методів діагностики та лікування, таких як капсульна ендоскопія та малоінвазивні хірургічні методи. Вивчення мікробіома кишківника також стало перспективним напрямком досліджень, що має значення для діагностики та лікування шлунково-кишкових розладів.

Розділи

Розділ гастроентерології, що вивчає печінку, жовчний міхур, жовчні шляхи, їх будову та функції, їх захворювання та методи їх лікування називається «гепатологія».

Розділ гастроентерології, що вивчає пряму кишку і відхідник, їх будова і функції, їх захворювання і методи їх лікування називається «проктологія». Якщо вивчаються всі розділи товстої кишки (а не тільки пряма), то ця дисципліна називається «колопроктологія».

Санаторії гастроентерологічного профілю

В Україні є велика кількість курортів і санаторіїв, у яких здійснюється діагностика та лікування гастроентерологічних захворювань:

Наукові та науково-практичні журнали з гастроентерології

Див. також


Посилання

Література

  • Гастроентерологія: підруч. для вищ. мед. навч. закл. та закл. післядиплом. освіти: у 2 т. / Анохіна Г. А. та ін.; за ред. Н. В. Харченко, О. Я. Бабака; М-во охорони здоров'я України, Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика. — 2-ге вид., перероб. та допов. — Кіровоград [Кропивницький]: Поліум, 2016.: Т. 2. — 2017. — 431 с. — ISBN 978-966-8559-56-3
  • Практична гастроентерологія: сучас. тактика й алгоритми ведення хворих з основ. гастроентерол. захворюваннями і синдромами / В. Г. Передерій, С. М. Ткач. — Вінниця: Нова книга, 2012. — 730 с. — 300 пр. — ISBN 978-966-382-356-0.

Новое сообщение