| Післяпологова депресія | |
|---|---|
 | |
| Спеціальність | психіатрія, психотерапія і клінічна психологія |
| Препарати | дулоксетин і сертралін |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | 6E20.0 |
| МКХ-10 | F53.0 |
| DiseasesDB | 10921 |
| MedlinePlus | 007215 |
| eMedicine | med/3408 |
| MeSH | D019052 |
| Частина серії | ||||||
| Жіноче здоров'я | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
|
||||||
|
Нерепродуктивне здоров'я
|
||||||
Портал  Проєкт Стиль
| ||||||
Післяпологова (постнатальна) депресія (англ. Postpartum depression, PPD) — розлад настрою, що розвивається після народження дитини. Раніше вважали, що цим розладом страждають лише жінки, але тепер відомо, що він трапляється також у чоловіків. Післяпологовою депресією страждають 13–20% матерів і бл. 10% батьків.Післяпологовий психоз як гостра форма післяпологової депресії вражає 1-2 жінок із 1000. Серед симптомів глибокий смуток, брак енергії, тривога, розлади сну та харчування. Без своєчасного лікування підвищує суїцидальні ризики та імовірність нанесення шкоди дитині.
Точна причина захворювання невідома, припускають комбінацію психічного, емоційного, генетичного та соціального факторів. Особливу вагу відводять гормональним змінам під час вагітності, пологів та у післяпологовий період (у випадку жінок), депривації сну від необхідності цілодобового догляду за новонародженим, психологічну травматизацію ускладненими пологами чи акушерським насильством). Симптоми посттравматичного стресового розладу є звичайними після пологів, з поширеністю 24–30,1 % через 6 тижнів і зниженням до 13,6 % через 6 місяців. При ускладненнях пологів (зокема, мертвонародженні) показники ПТСР зростають.
Підвищений ризик спричиняють попередні епізоди післяпологової депресії, біполярний розлад, випадки депресії в родині, психологічний стрес, ускладнення під час пологів, брак підтримки матері та розлади, пов'язані зі вживанням наркотиків. Більшість жінок переживають короткий період тривоги та смутку після пологів, тоді як ознаками саме післяпологової депресії можуть бути гострі симптоми та їхня тривалість понад 2 тижні.
До нозології також відносять депресію, що вражає 4–20 % жінок будь-коли під час вагітності або впродовж 4 тижнів після пологів. Без лікування післяпологова депресія може тривати місяцями або роками, призводити до суїциду та вбивства немовлят. У 38 % випадків післяпологової депресії жінки все ще перебувають у такому стані через 3 роки після пологів. У 0,2 % вагітних післяпологова депресія призводить до психозу.
Надання психологічної підтримки (наприклад, спілкування та турбота) людям у групі ризику може запобігти розвитку післяпологової депресії. Для лікування можуть використовувати психотерапію або медикаменти. Ефективними є: когнітивно-поведінкова терапія, психодинамічна терапія, інтерперсональна психотерапія. Попередні дані підтверджують ефективність використання селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну.
ВООЗ описує післяпологовий період як найбільш критичний і водночас найбільш занедбаний етап у житті матерів і немовлят. Більшість смертей матерів і новонароджених припадає на післяпологовий період.