| Здоровий спосіб життя | |
 Здоровий спосіб життя у Вікісховищі |
Здоровий спосіб життя (скорочено «ЗСЖ») — це раціональне та ефективне використання власних життєвих ресурсів.
ЗСЖ включає: раціональне та здорове харчування, регулярну фізична активність, якісний та достатній сон, психічну рівновагу та контроль рівня свого стресу, безпечні умови життя та праці, соціальне здоров'я — позитивні взаємовідносини з родиною, близькими та друзями, духовний розвиток та можливість для самоактуалізації та самореалізації, регулярні загартовування та діяльність направлення на збільшення власної енергійності, продуктивності, ефективності, спортивних результатів, омолодження свого біологічного віку, та збільшення власного рівня щастя та щастя близьких людей.
Визначення здоров'я
Тлумачення «здоров'я» запропоноване ВООЗ 1948 року:
Стан повноцінного фізичного, психічного та соціального добробуту, а не лише відсутність хвороб чи фізичних дефектів.
Складові здорового способу життя
ЗСЖ містить різноманітні складові, що стосуються усіх галузей здоров'я — фізичної, психічної, соціальної і духовної.
Найважливіші з них — харчування (зокрема споживання якісної питної води, необхідної кількості білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів), побут (якість житла, умови для розслаблення і активного відпочинку, рівень психічної і фізичної безпеки на просторах життєдіяльності), умови праці (безпека не лише у фізичному, а й психічному сенсі, наявність заохочень і умов професійного розвитку), рухова активність (фізична культура і спорт, використання засобів різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на підвищення рівня фізичного розвитку, його підтримку, відновлення сил після фізичних і психічних навантажень).
Дослідження 2021 року, яке охопило понад 40 тис. сімей у Великобританії, показало, що регулярне споживання фруктів, овочів та щоденні фізичні вправи підвищують рівень щастя, незалежно від рівня доходів, місця проживання, статі, освіти та вікової групи.
Ще одне дослідження 2021 року (рандомізоване клінічне) показало, що лише 8 тижнів здорового способу життя (рослинна дієта + вітаміни + регулярна фізична активність) омолодити біологічний вік (епігенетичний) людей у середньому на 3.2 роки (p=0.018).
Рекомендації
До основних порад відносяться розвиток в таких галузях життя — харчування, фізична активність, сон, психологічна рівновага, загартовування.
Харчування
Осн. статті: Здорове харчування, Раціональне харчування, Середземноморська дієта, Вегетаріанство, Інтервальне голодування.
Раціональне харчування є основою здоров'я та запобігання розвитку різноманітних захворювань, і сприяє збільшенню здорової тривалості життя.
Корисне харчування передбачає споживання достатньої кількості якісної питної води (3-4% від ваги тіла за добу) та потрібної кількості білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів, клітковини.
Вода
Добова потреба чистої питної води становить 3-4% від ваги тіла за добу.
Білки (протеїни)
- Білкові продукти повинні складати близько 20-25 % раціону.
- Добова потреба білку приблизно 0.6-1 г/кг маси тіла, для набору м'язової маси приблизно 1.5-2.2 г/кг маси тіла.
- Джерела білків: яйця, риба, бобові та сочевиця, м'ясні продукти, молочні продукти, насіння та горіхи, гриби. Найкращим джерелом білку для людини є курячі яйця — вони містять всі необхідні амінокислоти, майже цілком засвоюються, і до того ж мають високий вміст корисних жирів, вітамінів, мікроелементів.
Жири (ліпіди)
- Вміст жирів у щоденному раціоні мусить бути близько 20-40%.
- Основні джерела — масла та олії, яйця, жирні морепродукти, горіхи та насіння, м'ясні продукти, молочні продукти, авокадо.
- Під час харчування важливо дотримуватись корисного співвідношення жирних кислот (Омега-3/Омега-6) які містяться в їжі. Обидва види жирних кислот потрібні для організму, але Омега-6 у високій кількості мають прозапальний ефект, тобто збільшують запалення в організмі. Омега-3 — навпаки мають протизапальний вплив і зменшують рівень загального запалення в організмі. Їжа з високим вмістом Омега-3 жирних кислот: морепродукти (скумбрія, тріска, лосось, тунець, криль), олія (лляна, конопляна, волоського горіха), горіхи (волоський), насіння (льон, конопля). Продукти з високим вмістом Омега-6 жирних кислот: насіння соняшника, соняшникова олія, мигдаль.
Вуглеводи
- Вміст вуглеводів у щоденному раціону близько 30-50%.
- Основні джерела: каші (вівсяна, перлова, пшенична тощо), свіжі фрукти, овочі, бобові (квасоля, горох), сочевиця, картопля, кукурудза, хліб.
Клітковина
- Клітковина (харчові волокна), яка входить до складу овочів i фруктів, є натуральним пребіотиком, тобто в кишківнику людини розщеплюється за участі бактеріальної флори — мікробіоти кишківника (мікрофлори; мікробіому).
- Клітковина необхідна для живлення мікробіоти кишківника, яка живить організм людини корисними молекулами — ферменти, білки, коротколацюгові жирні кислоти (бутират), вітаміни, пептиди та амінокислоти, біосурфактанти, органічні кислоти. Також клітковина підтримує здоров'я шлунково-кишкового тракту; посилює перистальтику (моторику) та проходження їжі по кишці; покращує виведення токсичних речовин; та загалом для оптимізує процеси травлення і здоров'я шлунково-кишкового тракту.
- Мінімальна добова потреба клітковини — 25 г для жінок і 38 г для чоловіків.
- Основні джерела — овочі (особливо коренеплоди та зелень), фрукти (, висівки (клітковина), цільно-зернові каші, бобові, насіння, ферментовані продукти – які містять і клітковину, і крисні бактерії, що її перетравлюють і заселяють кишківник людини (квашена капуста, кефір, йогурт, натто, кімчі).
Вітаміни
Осн. стаття — Вітаміни.
Вітаміни необхідні для життєдіяльності живого організму в малих дозах, і не утворюються в самому цьому організмі в достатній кількості, через що повинні надходити із їжею.
Існують такі вітаміни
Мікроелементи
-
Мікроелементи: Mg, Ca, P, K, Na, Fe, Zn, Se, I, Cr, S, Li, Mn, Si, Cu.
- Йод: рекомендована добова норма споживання Йоду для дорослих — 150-200 мкг. Це приблизно 5г йодованої солі. Також йод міститься в морських водоростях, морепродуктах (скумбрія, оселедець, морський окунь, тріска, лобстер), яйцях (1 яйце = ~20 мкг Йоду). Експерти ВООЗ вважають безпечною дозу йоду в 1000 мкг (1 мг) на добу.
Біологічно активні неаліментарні складові їжі
- Біологічно активні неаліментарні складові їжі: каротиноїди, флавоноїди, таніни, лігніни, терпени, пектини, фенольні кислоти, стерини, капсаїцин — різноманітні органічні сполуки, які містяться в свіжих овочах, фруктах, насінні та горіхах, і потрібні для здорового функціонування організму.
Регулярне споживання горіхів зменшує ризики багатьох хронічних захворювань.
Дослідження 2021 року, яке охопило понад 40000 сімей у Великобританії, показало, що регулярне вживання фруктів, овочів та регулярні помірні фізичні навантаження, достовірно підвищують відчуття щастя, незалежно від рівня доходів, місця проживання, статі, освіти чи вікової групи.
Фізичні навантаження
ВООЗ вирізняє такі головні позитивні впливи фізичної активності на здоров'я:
- Фізична активність має значні переваги для здоров’я серця, тіла та розуму.
- Фізична активність сприяє запобіганню та лікуванню неінфекційних захворювань.
- Фізична активність зменшує наслідки депресії та тривоги.
- Фізична активність покращує навички мислення, навчання та прийняття рішень.
- Фізична активність забезпечує здорове зростання і розвиток молоді.
- Фізична активність покращує загальне самопочуття.
Люди, які послідовно виконують фізичні вправи здоровіші, щасливіші, живуть довше й молодші епігенетично, та мають нижчий ризик захворюваності, зокрема, на хвороби серця та онкологічні захворювання. Ті хто постійно тренуються частіше мають здорову вагу тіла (індекс маси-тіло), більше м'язової тканини та менше жирової.
Дослідження показують, що фізичні навантаження знижують ризики смертності від усіх природних причин, а саме 2,5 години на тиждень (відповідно 30 хвилин помірної активності на день протягом 5 днів на тиждень) порівняно з ніякою активністю, пов'язано зі зниженням ризику смертності від усіх причин на 19 %, тоді як 7 годин помірних навантажень на тиждень — на 24 %.
До того-ж довільна фізична активність (фізичні вправи, прогулянки, активний транспорт) пов'язана з нижчим рівнем смертності від усіх причин, натомість важка фізична активність на роботі чи городі, не має такого здорового впливу на організм або обумовлена вищим рівнем фізичної завантаженості, що може бути пов'язано з меншим внеском аеробного навантаження під час фізичної роботи. Таким чином, дозвільна фізична активність потрібна і для людей, залучених до важкої фізичної праці.
Регулярні фізичні вправи є потужним регулятором чутливості до інсуліну та загального системного метаболізму як через швидкі реакції, викликані кожним тренуванням, так і через хронічну адаптацію. Завдяки цьому, постійні фізичні вправи значно знижують ризики хронічних метаболічних захворювань, зокрема діабет 2 типу та неалкогольну жирову хворобу печінки.
Сидіння, особливо без частих перерв, пов'язане з підвищенням смертності від усіх причин, до того ж фізична активність цілком не покриває шкоду від сидіння.
Також ціла низка наукових досліджень доводить дієвість використання крокомірів або подібних мобільних застосунків, для підвищення рівня фізичної активності, і навіть доводить, що їх використання сприяє поліпшенню стану здоров'я людей. Вони показують, що після початку використання крокоміра, рівень фізичної активності людей підвищувався, а разом із ним покращувалися й їхні фізичні показники.
Див.також: Фізична активність, Фізичне виховання, Спорт, Туризм.
Сон
Якісний та достатній сон — це основа здоров'я.
Основні поради щодо покращення сну:
- Кофеїн-вмісні напої (кава, чай, енергетичні напої) вживати лише в першій половині дня.
- Лягати спати відповідно до циркадних ритмів вироблення гормону сну (мелатоніну). У проміжок із 22:00 до 2:00-4:00 утворюється та виділяється найбільша кількість мелатоніну (гормону сну). Синтез соматотропіну (гормону росту) можливий тільки в фазу глибокого сну, а глибокий сон настає приблизно через годину після засинання. Мелатонін та соматотропін мають широкий розбіг дії на різні фізіологічні системи та на рівновагу інших гормонів, і їх неврівноваженість суттєво впливає на рівень здоров'я та самопочуття.
- Спати в цілковитій темряві. Навіть дуже тьмяне світло (100 lux) може погіршити якість сну та вплинути на роботу серцево-судинної й ендокринної систем.
- Спати з доступом свіжого повітря, за температури 18-22 градуси Цельсія, тримаючи ноги в теплі.
- Після заходу Сонця та, особливо, за кілька годин до сну уникати синього спектру світла (екрани, монітори, телефон, "холодне" світло ламп). Синій спектр світла перешкоджає виділенню мелатоніну і дуже погіршує якість сну. Особливо важливо не вмикати світло та не дивитись на екрани посеред ночі, бо це значно знизить рівень мелатоніну і збільшить рівень адреналіну в мозку, що вкрай погіршить якість сну. За потреби користування світлом вночі доцільно застосовувати лампи червоного кольору та фільтри синього спектру на екранах електронних пристроїв.
- Одразу після пробудження випити склянку води та в першу годину отримати якнайбільшу кількість сонячного проміння в очі (уникати прямого погляду на Сонце) та на шкіру — це збуджує фізіологічні системи тіла і зарядить енергією на цей день.
Психічна та психологічна рівновага
Максимізація рівня кортизолу (гормону стресу) вранці допомагає зменшити рівень стресової реакції протягом дня та приборкати хронічний стрес.
Щоб бути енергійним та стресостійким протягом дня, потрібно свідомо і самотушки збільшити власний рівень кортизолу вранці. Для максимізації кортизолу вранці можливо:
- Дивитись на Сонце 15-20 хвилин одразу після пробудження — це сигнал для мозку та гормональної системи, що "ми прокинулись" і потрібно збільшувати рівень енергії в тілі. Уникати прямого погляду на Сонце, але максимізувати кількість сонячного світла в першу годину після сну вранці;
- Аеробні тренування — розминка, ходьба, біг, плавання, велосипед тощо;
- Анаеробні тренування — силові тренування (воркаут, тренажерний зал, бойові мистецтва тощо);
- Холодові тренування — холодний душ, холодна чи навіть крижана ванна, біг в майці взимку, поступове моржування. Цікавий факт, Амосов М.М. бігав до 86 років в майці і в шортах взимку, і лише при -10 та холодніше вдягав штани та вітровку)
Ввечері, навпаки, високий рівень кортизолу буде збульшувати "поганий стрес", погіршувати сон, психічну рівновагу, погіршувати здоров'я мікробіому та загалом рівень здоров'я та самопочуття.
Тому ввечері бажано не збільшувати власний рівень кортизолу стресовими чинниками, надмірними тренуваннями, загартовуванням та надмірним ярким світлом, особливо синього спектру, — все це збульшить рівень кортизолу, погіршить якість сну та зменшить резистентність та енергійність організма.
Загартовування
Загартовування — це свідоме використання безпечних стресових чинників для збільшення енергійності й опірності (резистентності) свого тіла, для пришвидшення відновлення після тренувань, та для покращення загального здоров'я та самопочуття.
Загартовування базується на принципі "гормезису" — стимулюючої дії помірних доз стресорів (стресових чинників).
- Загартовування холодом — холодний душ, крижана ванна, моржування, купання в ополонці, кріосауна.
- Загартовування теплом — лазня, сауна, інфрачервона сауна, курортотерапія.
- Загартовування низьким чи високим парціальним тиснем кисню — барокамера, гіпоксична терапія.
- Загартовування голодом — інтервальне голодування, довготривале голодування на воді (36-72 годин).
Причини погіршення здоров'я
Недостатній та неякісний сон
Недостатній сон
Добова потреба у сні є індивідуальна, в середньому 7-9 годин для дорослих, 8-12 годин для дітей шкільного віку та 13-17 годин для дітей 0-5 років.
Для відновлення від тривалої нестачі сну, потрібно більше сну, ніж зазвичай.
Неякісний
- невідповідність добовим ритмам мелатоніну та інших гормонів;
- потрапляння синього спектру світла на сітківку очей після заходу Сонця та, особливо, перед сном та під час сну;
- відсутність повної темряви під час сну;
- шум;
- якість повітря;
- електромагнітне випромінювання;
- дегідратація та гіпергідратація (і, як наслідок, ніктурія - нічні поклики до сечовипускання);
- вживання стимуляторів ЦНС у другій половині дня (кофеїн, таурин);
- вживання їжі за 2-3 години до сну.
Неадекватне харчування
Неякісне
- штучні жири (транс-жири)
- цукор та продукти з доданим цукром
- продукти з великою кількістю хімічних харчових добавок — консерванти, емульгатори, штучні барвники, штучні підсолоджувачі (сахарин, сукралоза, аспартам)
- надмірне споживання смажених та копчених м'ясних продуктів.
Неповноцінне
Надлишкове чи недостатнє
Станом на 2016 рік, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я — 58,4 % українців старше 18 років мали зайву вагу, а 25 % страждали на ожиріння. Для прикладу, 1990 року, зайву вагу в Україні мало — 48,9 % населення.
Найбільш придатне харчування, є неповторним для кожного, хоча основні засади є загальними. Наука, котра вивчає притаманні певній людині,особливості фізіології харчування — нутрігенетика.
Недостатня фізична активність
Осн. стаття: Гіподинамія
Хронічний стрес та психічні навантаження
Осн. статті: Стрес, Психічні розлади; Психічне здоров'я, Соціальна психологія, Духовність
Шкідливі звички
Осн. статті: Алкоголізм, Тютюнопаління, Наркоманія,
До класичних, пов'язаних з надмірним захопленням ЗСЖ, належать зокрема булімія, гемблінг, надмірне перебування в інтернеті.
Старіння організму
Старіння і здоров'я взаємопов'язані. Погане здоров'я призводить до старіння організму, а старіння організму призводить до ще більшого погіршення здоров'я.
Основні механізми старіння і, як наслідок, погіршення здоров"я:
- епігенетичні альтерації
- геномна нестабільність (пошкодження ДНК та помилки при експресії)
- вкорочення теломер
- втрата протеостазу
- мітохондріальна дисфункція
- порушення метаболізму нутріентів (інсулінорезистентність)
- виснаження стволових клітин
- сенесценція клітин
- порушення міжклітинної комунікації
- хронічне запалення
- порушення в міжклітинному матриксі
- глікація
На кожен з цих механізмів старіння можливо позитивно вплинути, тобто досягти омолодження біологічного віку молекул, клітин, тканин, органів та організму в цілому, що вивчає геронтологія, епігенетика, нутрігеноміка та інші дисципліни.
Дослідження 2021 року (рандомізоване клінічне) показало, що лише 8 тижнів здорового способу життя (переважно рослинна дієта + вітаміни + регулярна фізична активність) омолодити біологічний вік (епігенетичний) людей у середньому на 3.2 роки (p=0.018).
Розуміння сфер або складових здоров'я
Здоров'я
Світова наука розробила цілісний погляд на здоров'я як явище, що поєднує принаймні чотири його сфери або складові — фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. Всі ці складові невід'ємні одна від одної, вони тісно взаємопов'язані і саме разом, у сукупності визначають стан здоров'я людини. Для зручності вивчення, полегшення методології дослідження здоров'я як явища, наука розрізняє тлумачення фізичного, психічного, соціального і духовного здоров'я.
Фізичне здоров'я
До сфери фізичного здоров'я відносять фенотипічні та генотипові прояви , перебігу фізіологічних функцій організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадковості, рівня фізичного розвитку органів і систем організму.
Психічне здоров'я
На стан психічного здоров'я впливають окремі особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад збудженість, емоційність, чутливість. Психічне життя особистості складається з потреб, інтересів, бажань, заохочень, установок, мети, уявлень, почуттів тощо. Психічне здоров'я людини пов'язано з особливостями мислення, характеру, здібностей. Всі ці складові і чинники обумовлюють тонкощі індивідуальних реакцій на однакові життєві події, ймовірність нервових зривів, надмірного збудження.
Духовне здоров'я
Духовне здоров'я залежить від духовного світу особистості, зокрема складових духовної культури людства — освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її цінності, життєве самовизначення, ставлення до сенсу життя, оцінка справдження своїх здібностей і можливостей щодо власних ідеалів і світогляду — все це обумовлює стан духовного здоров'я особистості.
Соціальне здоров'я
Соціальне здоров'я пов'язано з економічними чинниками, взаєминами людини зі структурними одиницями соціуму — родиною, організаціями, з якими утворюються соціальні зв'язки, праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоров'я, безпека існування тощо. Впливають міжетнічні стосунки, вагомість різниці у прибутках різних соціальних прошарків суспільства, рівень матеріального виробництва, техніки і технологій, їхній суперечливий вплив на здоров'я взагалі. Ці чинники і складові створюють відчуття соціальної захищеності (або незахищеності), що суттєво позначається на здоров'ї людини. У загальному вигляді соціальне здоров'я визначається характером і рівнем розвитку головних сфер суспільного життя в певному середовищі — економічної, політичної, соціальної, духовної.
Зрозуміло, що у справжньому житті всі чотири складові: соціальна, духовна, фізичні та психічна — діють одночасно і їх поєднаний вплив визначає стан здоров'я людини як цілісного складного явища.
Люди які сформували бачення здорового образу життя у суспільства
- Амосов Микола Михайлович — український хірург, академік Національної академії наук України та Академії медичних наук України, доктор медичних наук, новатор і винахідник у галузях торакальної та кардіохірургії, біокібернетики, геронтології, профілактичної медицини та валеології, соціальної медицини, соціальної інженерії, когнітивістики, штучного інтелекту.
- Гіппократ — грецький лікар (близько 460 до н. е. — бл. 370 до н. е.), який вважається одним з основоположників медицини. В основі здоров'я та його відновлення, Гіппократ бачив саме здоровий спосіб життя (цілісний й ощадливий підхід, здорове харчування, психічне здоров'я, фізичну активність).
- Пол Брегг — американський дієтолог, засновник руху за здорове харчування. Розробник оригінальних технік дихання, голодування і дієти.
- Апанасенко Геннадій Леонідович — доктор медичних наук, професор, Заслужений працівник освіти України (2003).
- Дональд Вотсон — британський громадський діяч, засновник «веганського суспільства» і автор терміна веган.
- Жданов Володимир Георгійович — лектор і проповідник, відомий своїми лекціями про здоровий спосіб життя, шкідливість тютюнопаління та алкоголю.
- Шаталова Галина Сергіївна — лікар-нейрохірург, кандидат медичних наук; вчитель здорового способу життя, автор Системи Природного Оздоровлення (СПО). Лауреат премії імені Бурденко.
- Іванов Порфирій Корнійович — творець оздоровчої системи з низкою незнаних раніше ідей.
- Діпак Чопра (en).
- Денис Мінін — проповідник здорового способу життя. Просуває «Street WorkOut».
Див. також
- Профілактична (превентивна) медицина
- Валеологія
- Нутриціологія, дієтологія, нутрігеноміка та нутрігенетика
- Всесвітня організація охорони здоров'я
- Раціональне харчування
- Здорове харчування
- Мікробіом
- Біохакінг
- Омолодження
- Фізична культура
- Геронтологія
- Епігенетика
- Амосов Микола Михайлович
- Гормезис та загартовування
Література
- Основи медичної валеології. Якобчук А. В., Курик О. Г./ Вид. 2-ге., навчальний посібник. — К.:Ліра-К, 2017. — 244 с. ISBN 978-966-2609-51-6
- Амосов М. М. Фізична активність та серце / Н. Амосов, Я. Бендет. – Київ : Здоровʼя, 1989. – 216 с.
- Амосов М. М. Роздуми про здоров'я / Н. М. Амосов. – 3-е изд., доп. и перераб. – М. : рос. Физкультура и спорт, 1987. – 63 с. : ил.
- Амосов М. М. Моя система здоров'я / Н. Амосов // рос. Наука и жизнь. – 1998. – № 5. – С. 28-35 ; № 6. – С. 32-41 ; № 7. – С. 48-52.
- Венедиктов Д. Д., Чернух А. М., Лисицын Ю. П. рос. Глобальные проблемы здравоохранения и пути их решения // Вопр. философии. — 1979. -№ 7. — С. 102—113; Дильман В. М. Четыре модели медицины. — Л.: Медицина, 1987. — 288 с;
- Пиріг Л. Медицина як інтегральна складова культури українського народу // Українознавство: стан, проблеми, перспективи розвитку.- К.:ВПЦ «Київ. ун-т», 1993. — С. 54-56;
- Апанасенко Г. Л. рос. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека. — СПб.: МГП «Петрополис», 1992. — 123 с.
- Бойченко Т. Є. Інтегративний освітній курс валеології на світоглядно-методологічних засадах українознавства (назва умовна). Видання на стадії друку. Рукопис, люб'язно наданий автором праці для бібліотеки УІСД, 1999. — 192 с.
- Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи [Архівовано 11 червня 2017 у Wayback Machine.]. О.Яременко, О.Балакірєва, О.Вакуленко та ін. — К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000
- Здоровий спосіб життя — практичні поради [Архівовано 12 березня 2011 у Wayback Machine.]. Юрій Петюк. The Epoch Times Україна
- Здоровье и здоровый образ жизни [Архівовано 8 листопада 2011 у Wayback Machine.]. И. И. Никберг (рос.)
- Литвин-Кіндратюк С. Д., Кіндратюк Б. Д. Народознавство та організація здорового способу життя школярів / АПН України; Прикарпатський ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ: Плай, 1997.- 279 с.
- Петрик О. І. Медико-біологічні та психолого-педагогічні основи здорового способу життя: Курс лекцій / Навч. посіб. для студентів ун-тів та пед. ін-тів.- Львів: Світ, 1993.- 119 с.;
- Регіональна програма патріотичного виховання учнівської молоді, розвитку духовності, утвердження принципів загальнолюдської моралі та формування здорового способу життя / Волинська обл. держ. адм. управління освіти/ Н. Н. Ариванюк (авт. і упоряд.).- Луцьк, 2000.- 39 с.
- Міхеєнко О. І. "Валеологія: Основи індивідуального здоров'я людини"Університетська книга, 2009. — 400 с. ISBN 978-966-680-434-4 [Архівовано 6 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Здоровий спосіб життя — фізична культура, харчування, здоров'я. Євгеній Слободян. Україна
- Нестеренко В. В. Підготовка майбутніх педагогів до виховання у дошкільнят навичок здорового способу життя: Автореферат дисертації… кандидата педагогічних наук. — Одеса: ПДПУ, 2003. — 20 с.
|
